1

Тема: Про мовний законопроект

У статті «Мовне законодавство від Партії регіонів як засіб продажу України» Сергій Грабовський слушно ставить питання про новий мовний закон як про засіб «територіальної та мовно-національної фрагментації країни» або — як програма-максимум — засіб «розколу і ліквідації соборної Української держави».

....

Донецький журналіст Денис Казанський: «Я не нуждаюсь в вашей защите, потому что самое большое зло в Украине, от которого я хотел бы защититься, — это вы сами.
Борьбу с украинизацией в Донецке, где украинскую вывеску не сыщешь днем с огнем, а украинская речь звучит на улицах реже арабской, могут вести либо законченные кретины, либо безнадежные параноики. (...) Мы тут, в Донбассе, замычим хоть по-коровьи, только бы вы убрались из парламента и никогда больше о себе не напоминали».

http://www.day.kiev.ua/229647

2 Отредактировано Xvojda (05.07.2012 15:04)

Re: Про мовний законопроект

Нажаль Україна нагадує Іспанію, Чехословаччину, Польщу напередодні Другої світової. По Україні проходить цивілізаційний кордон. Тому це відкриває шлях організації такого конфлікту, що від нас один фарш останеться. Тому не Москва, Брюсель, Вашингтон, а Дніпро. Другого не дано. Наче Земля перечепилася в той день.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

3

Re: Про мовний законопроект

Я не нуждаюсь в вашей защите

4

Re: Про мовний законопроект

Защита, мущита.... Вся эта бодяга рассчитана на более глубокий временной эффект.

На самом деле, не так уж важно на каком языке будет делопроизводство в тех или иных регионах, на каком языке будут вещать быдлоящики и остальная прессуха...

Тут все гораздо страшнее... страшнее даже, чем при советской власти.

Все дело в школах и вузах.

Я, как отец семейства, точно знаю, что уже сейчас наши дети (даже в русскоязычных семьях) сочиняют стихи, пишут рассказы и формулируют мысли, думают на украинском языке. Если бы удалось сохранить это еще хотя бы на поколение, то уже наши внуки говорили бы на мове. И никаких проблем не было бы у постсоветского поколения с языковыми вопросами.

Жиды да поджидки натравливают нас друг на друга, провоцируя столкновения.

С другой стороны... Чем хуже, тем лучше...
Может хотя бы это разбудит народ?

www.характерництво-спас.укр
Ругающие  гневно  встречный  ветер
Словами  грязными,  должны  все  время  помнить,
Что  сказанное  к  ним  опять  вернется.

5

Re: Про мовний законопроект

Очень уж выгодная фишка языковой вопрос. С трудом верится, что решат и закроют вообще когда либо))
Стихи и сочинения на украинском - это хорошо. Пусть мои дети пишут и читают кроме русского ещё и на украинском, и на английском, немецком, французском... - чем больше тем лучше.
А вот диссертации, монографии, учебники по специальности хотелось бы иметь возможность читать, писать и издавать на русском. Правда могу говорить только о технических науках, может у гуманитариев иначе дела обстоят..

6 Отредактировано птах (05.07.2012 16:10)

Re: Про мовний законопроект

wind пишет:

Жиды да поджидки натравливают нас друг на друга, провоцируя столкновения.

обошла фотография Вадима Колесниченко...  , .... по мнению Елены Бондаренко...

Ці діячи з типовими "русскими фамилиями" вирішили прикритись російською мовою.
Та й ще на зароблені тяжкою працею росіян бюджетні гроші - http://ia-prometei.org.ua/?p=25837 :
"... Колесніченко отримав 85 мільйонів доларів.
... Росія цього ВКСОРС виділяє 85 мільйонів доларів. Це за офіційними даними. Реальну суму, яку російський уряд витрачає на дестабілізацію внутрішньої ситуації в Україні не піддаються навіть приблизним підрахункам."

Хоча деякі приблизні данні є - http://www.bratstvo.info/ua/novini/4229 … -u-5-raziv :
...Повна статистика засекречена, проте повідомляється, що витрати по лінії одного тільки «Россотруднічества» збільшуються з 2 мільярдів рублів на рік до 10 мільярдів.
... чекист-думак Саблін, додавши, що тільки по лінії «Россотруднічества» на антиукраїнську пропаганду в Україні ФСБ витрачатиме 983,5 млн. рублів в рік на рамках однієї тільки однієї витратної статті «Просування ідеї Євразійського проекту»

це ще без врахування підкормки месних інернет-хомячків (приблизний масштаб можна оцінити(змінивши прізвища і назву головної партії, і грошовий еквівалент) по російським данним - http://is.park.ru/doc.jsp?urn=54093266 , докладніше тут - http://www.politforums.ru/internal/1329288299.html

7 Отредактировано Xvojda (05.07.2012 16:55)

Re: Про мовний законопроект

Вирішення мовного питання - вивченням двох мов. Але соціопатичний дебілізм на який страждають чиновники, унеможливлює цей процес.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

8 Отредактировано Svoy44 (05.07.2012 23:38)

Re: Про мовний законопроект

Разделяй и властвуй.
Старый как мир принцип.

Не язык так что другое.

9

Re: Про мовний законопроект

в школі вивчали російську при єдиній українській державній мові.

10 Отредактировано Святослав Рус (12.07.2012 12:22)

Re: Про мовний законопроект

Справа не в мові. Справа в крові.

Когда НаРод един единокровно, то внутри себя он способен общаться друг с другом на разных наречиях, присущих отдельным местностям, учтиво друг к другу, не обращая внимания на незначительные особенности в речевом произношении сути вещей.
Вся нынешняя истерия обращается вокруг "літературної української мови" а не навколо "рідної мови корінного народу", якщо розмежувати ці два поняття, то суперечки між людьми вщухнуть, залишивши образливі суперечки антинародним політиканам. Хай собі деруться хоч и повбивають один одного. Родичам одного НаРоду ніхто не заважає і надалі спілкуватися між собою улюбленою і зручною для себе мовою. Навіщо "обсирати" один одного сіючи розбрат. Бо зерно цього розбрату посіяне в самому започаткуванні, так званої, "літературної української мови".

Почнемо з витоків. Будь-який українець-мовник у першу чергу почне з чого/кого?

Що нам пишуть у рекомендованих відповідях на питання в іспитах шкільної програми?
Давайте подивимось:

"Доведіть, що Іван Котляревський - основоположник нової української літератури.

І. Котляревський своєю "Енеїдою" об'єднав українське слово і світову культуру. "Енеїда" - перший твір, написаний живою українською мовою, на народній основі. У поемі змальовано риси національного характеру українців, їхні звички, вірування, погляди. Велика заслуга І. Котляревського в тому, що, взявши все найкраще з книжної мови, він поєднав це з багатством народної мови. Твори І. Котляревського довели, що українська мова є, вона жива й неповторна і має право на функціонування. Усе, розпочате І. Котляревським, продовжили митці України: Тарас Шевченко, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ'яненко."
http://www.ukrlib.com.ua/shpora/answer. … p;bookid=4

А ось що пише О. Очеретяний у своїй рецензії до вищенаведеного твору:

"   Твір Івана Котляревського «Енеїда» присвячений возвеличенню українського народу, висвітленню славетного минулого нашого народу через призму сприйняття образів з давньогрецької літератури та Біблії. В творі розглядається проблема подорожі славетного парубка та, власне, героїчні подвигу не тільки Енея – головного героя твору, – а й усього мужнього війська українського.

Актуальність теми не викликає сумнівів, адже сьогодні ми живемо в епоху, коли можливим було національне відродження в Україні. «Енеїда» ж своїм задумом повністю виправдовує віяння часу – вона підносить національний дух читачів та через давні образи грецьких та троянських героїв презентує нам найпозитивніші риси воїнів, які вже підсвідомо сприймаються як українці.

Метою автора «Енеїди» було пробудити дух українського народу, дати зрозуміти, що ми маємо славетне минуле, що і наші воїни робили подвиги. Також слід зазначити, що автор свідомо писав тією мовою, якою розмовляв народ, а не якою було прийнято писати та вести справи. Тому можна стверджувати, що автор також прагнув «окнижити» розмовну мову, вивівши її в розряд літературної. Автор ставить завдання описати життя та пригоди грецького воїна, ввівши їх в український контекст для легшого сприймання читацькою аудиторією.

В центрі уваги знаходиться головний герой твору – Еней, якого доля послала на війну. Він зображений майже ідеалістично, але в той же час з долею кумедності, бурлеску. Головні зусилля в поемі направлені на синкретизмі біблійних та давньогрецьких мотивів з національною українською традицією. Влучно поєднана українська міфологія з грецькою історією, також дуже вдалим є поєднання грецьких та українських імен та назв. Центральним питанням твору є питання національно-історичне, сповнене паралелей та образів, які допомагають передати атмосферу міфічності та історизму твору.

І.Котляревський ставить і вирішує по суті одну задачу – зобразити українську дійсність та минувшину так, щоб вона була сприйнята народом як рідна, щоб була написана зрозумілою мовою.

Далі підкреслимо, що Котляревському таки вдалося створити потрібну атмосферу в творі, включити в нього національну сміхову традицію, використавши травестію та бурлеск як вдалий літературний прийом. Особливо хочеться виділити сприйняття автором самої української дійсності. Для Котляревського Україна – цілком самостійна держава, яка має свою націю, свою історію, свої традиції, які вдало поєднані з традиціями Давньої Греції.

Нарешті, можна відзначити неабияку віртуозність автора у змалюванні образів давніх богів та міфічних істот, присвоєння їм українських рис, характеристик. Достоїнством «Енеїди» безумовно є легкість викладу твору, мова поеми.

На жаль, «Енеїда» як твір не позбавлена недоліків. До істотних недоліків, на наш погляд, відноситься неспівпадіння хронометражу або ж цілковите нигілювання цим фактором. В деяких частинах твору відверто не збережена послідовність подій, яка була насправді, або не встановлений власне час тої чи іншої події, через що не можна стверджувати про достовірність викладених подій, їх співпадіння з реальними історичними подіями.

Загалом твір отримує найвищу оцінку, зважаючи на час написання та культурно-політичні ситуацію. Цей твір є епохальним та започатковує цілу культуру, новий стиль в літературі, розробляє жанри, прийоми. «Енеїда» за правом може вважатися взірцем твору української літератури для будь-кого, тому що більш якісні праці стане можливо писати приблизно через півстоліття від написання «Енеїди»."

http://litmisto.org.ua/?p=3158

Для Котляревського Україна – цілком самостійна держава, яка має свою націю, свою історію, свої традиції, які вдало поєднані з традиціями Давньої Греції. - хіба так роблять патриоти своєї держави!?

"Метою автора «Енеїди» було пробудити дух українського народу, дати зрозуміти, що ми маємо славетне минуле, що і наші воїни робили подвиги. Також слід зазначити, що автор свідомо писав тією мовою, якою розмовляв народ, а не якою було прийнято писати та вести справи. Тому можна стверджувати, що автор також прагнув «окнижити» розмовну мову, вивівши її в розряд літературної. Автор ставить завдання описати життя та пригоди грецького воїна, ввівши їх в український контекст для легшого сприймання читацькою аудиторією." - Це знущання над рідною народною мовою на користь іншої держави.

"В центрі уваги знаходиться головний герой твору – Еней, якого доля послала на війну. Він зображений майже ідеалістично, але в той же час з долею кумедності, бурлеску. Головні зусилля в поемі направлені на синкретизмі біблійних та давньогрецьких мотивів з національною українською традицією. Влучно поєднана українська міфологія з грецькою історією, також дуже вдалим є поєднання грецьких та українських імен та назв. Центральним питанням твору є питання національно-історичне, сповнене паралелей та образів, які допомагають передати атмосферу міфічності та історизму твору." - і національно-релігійний жарт.

Як же і ким видавалась ця "біблія української літературної мови" яку нам тепер нав'язують як мова державно-народна:
"Ще за життя автора — Івана Петровича Котляревського «Енеїда» поширювалась в рукописних копіях і почала завойовувати серця численних читачів. У такому вигляді твір дістався Петербурга, потрапивши до рук завідувача друкарнею медичної колегії Максима Йосиповича Парпури, конотопця за походженням. Він перший високо оцінив талановиту поему Котляревського та її значення для розвитку української літератури й вирішив цей твір видати своїм коштом, аби він найскоріше знайшов шлях до широкого читача. І ось 1798 року в Петербурзі, за допомогою російських друзів, «Енеїда» вперше була видана Максимом Пурпурою. Цікаво, що про це перше офіційне видання свого твору автор Іван Котляревський не знав, а коли дізнався, сприйняв цей факт несхвально"
[Житецький П. Г. «Енеїда» Котляревського у зв'язку з оглядом української літератури XVIII ст. // Житецький П. Г. Вибр. пр. Філологія. К., 1987.]

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/u … F_1808.png

"ЕНЕИДА на МАЛОРОССІЙСЬКИЙ ЯЗИКЪ перелиціованная И. КОТЛЯРЕВСЬКИМЪ"

"Конотопець" - є й така національність, виявляється.

А тепер нам кажуть що за цю мову яка започатковувалась і розвивалась у таких умовах ми повинні поперегризати горлянки братнім сусідам за те що вони її не поважають. Да братній народ поважає цю народну мову і залюбки в багатьох місцевостях нею розмовляє, тільки чиновникам це нідочого. У них одна мета - знов зіштовхнути лобами рідних братів.

Особисто я - ЗА РІВНОСТОЛЬНУ ДВОМОВНІСТЬ. Але ж в умовах відповідального відношення носія української мови до своєї самобутності (автентичності). На цей час, якщо ти вивчив українську мову, то і татарин, і циган, і грузин і вірмен і, майже нигерієць дозволяє собі говорити "я - українець", але ж ці гості на Слов'янській Землі ніколи не скажуть: "Я - Словен, або Я - Русин, або Я - Русич, або Я - Рос, або Я - ЧервоноРос, або Я - МалоРос (не тому що малий, а тому що молодий, молодший не за впідпорядкуванням, а за народженням від одного Батька)". Хто так повинен говорити на українській землі? На українській землі так повинні говорити всі хто на ній мешкає споконвіку. І це ніякі там вигадані євразійці, скіфи, сармати, укри, анти, гіперборії й такі інші вигадки семітського наукового наносу. Не випадково Михайло Сергійович Грушевській дав своєму многотомнику назву "Істория України-Руси" бо, напевне, усвідомлював, що на той час у тексті правда неможлива, і тому правда залишилася лише у двох словах назви: Україна - Русь.

Я В Е Н Б О Ж.
Царь Волхов Ладогович
http://slav-pravda.ru/

11 Отредактировано Xvojda (06.07.2012 12:26)

Re: Про мовний законопроект

Не думаю, що про негрів  можна говорити як про реальну загрозу, принаймні зараз. Насправді все просто, У-країна - Країна, Край, в якому живуть люди (анти), живуть купно (скіфи), північніше (гіперборії), русоголові (руси), світлі розумом (арії). Все це різні назви, здебільшого зовнішні, дані іноземцями. Оце і все. Вся хвилозопія закінчується. Зрозуміло, що якщо ти йдеш на 'завоевание мира и хочешь первим посадить свеклу на Луне', то цього мало. Нада щось придумать. Який ти сонцеясний ас, серед усіх неасів. Відношення українців до цього - класика українского театру. Народу все це не потрібно. Народ воліє жити, тому всі ці інформаційни війни ні з ким не веде. Є декілька ознак країнців, 1) осілість, 2) відповідальність за край, що є його князівським столом (спадщиною). Кожен хто здобиться на це, має повне право називати себе українцями незалежно від крові. І навпаки, кров - не є правом свинства до землі, людей. Видно пана по халявках. Якшо його кидає от Амура до Туркестана, круте на одній нозі, то це перекоти-поле, що не має місця в житті. Цього якраз не можна допускати. Всі мають мати свою вкраїну та їсти свій хліб - це ключова єдиновірна постанова себе у житті. Росія - дуже молода культура, оскільки всі ці збурення були не так давно, тому самі росіяни здебільшого бігають по своїй землі, не знаючи як дати цьому всьому лад. Бути разом означає стояти на одній правді, а не спати в одній казармі і думати, як звідти втікти. Коли самі росіяни відчують себе господарями землі, вирішиться україно-російські відносини. Росіяни добрі люди, в них навіть заборів нема, що демонструє широту думи русского человека. Але мати свою землю все одно, що мати свою жінку. Можна постійно міняти повій у басейнах, але потім треба лікуватися от тієї блошистої полуниці, по якій усе бігає, що можна собі уявити. Як казав мій дід, ви ж свого пісюна не на свалці знайшли, що ви на нього як на кардан наматуєте: коки, куки, кваки і перечисляв. Пора дорослішати. Братися за плуга, а там якщо люди скажуть і за пернач.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

Re: Про мовний законопроект

Xvojda пишет:

Не думаю, що про негрів  можна говорити як про реальну загрозу, принаймні зараз. Насправді все просто, У-країна - Країна, Край, в якому живуть люди (анти), живуть купно (скіфи), північніше (гіперборії), русоголові (руси), світлі розумом (арії). Все це різні назви, здебільшого зовнішні, дані іноземцями. Оце і все. Вся хвилозопія закінчується. Зрозуміло, що якщо ти йдеш на 'завоевание мира и хочешь первим посадить свеклу на Луне', то цього мало. Нада щось придумать. Який ти сонцеясний ас, серед усіх неасів. Відношення українців до цього - класика українского театру. Народу все це не потрібно. Народ воліє жити, тому всі ці інформаційни війни ні з ким не веде. Є декілька ознак країнців, 1) осілість, 2) відповідальність за край, що є його князівським столом (спадщиною). Кожен хто здобиться на це, має повне право називати себе українцями незалежно від крові. І навпаки, кров - не є правом свинства до землі, людей. Видно пана по халявках. Якшо його кидає от Амура до Туркестана, круте на одній нозі, то це перекоти-поле, що не має місця в житті. Цього якраз не можна допускати. Всі мають мати свою вкраїну та їсти свій хліб - це ключова єдиновірна постанова себе у житті. Росія - дуже молода культура, оскільки всі ці збурення були не так давно, тому самі росіяни здебільшого бігають по своїй землі, не знаючи як дати цьому всьому лад. Бути разом означає стояти на одній правді, а не спати в одній казармі і думати, як звідти втікти.

Все вірно. Так, Росія - молода культура - осемічена Русь.
Для корінного етносу Слов'яноРусів вищенаведена думка,
яка виходить із просемітської кальки ізториї теж є стороннью.
Русам достатньо Русів. Слов'янам достатньо Слов'ян.
Поширений просемітськими науковцями і митцями спосіб омолодити
слов'янський етнос вже давно зрозумілий. Сучасні розкопки
поблизу Володимира, так званої "Володимирської сім'ї" вік яких
визначено як 38 тис. років, а по артефактам у Воронежській Русі,
в Костенках - 72 тис. років - вказують на протилежне -
Слов'янський Род (етнос) найстарішій серед усього Роду Людського,
як би семіти не намагались вкоротити його віку
в обидви напрямки - у минуле і в майбутнє.
Застарілі штампи про "кочевість", "одну ногу", "пияцтво"
вже вичерпані, бо то наносне із зовні і використовуються
ворогами Русі на свою користь, їм потрібно щоб це продовжувалось,
але здоровий образ життя набуває обертів у Русі, - відродження наявне.

Будь хто може розповідати що кому робити, але ж при цьому він
повинен починати із себе. Спитати себе:
"А що я зробив для соборності (хай не усієї Славії),
хоча б для соборності Червоної Русі (України)?"
І якщо цей будь-хто репетує за світле життя рідного народу,
то по перше він повинен прославляти перемоги свого народу,
і боротися за знищеня порух-недоліків які ще існують.
Наслідки десять віків самознищення за один день не знищиш.
Ти можеш не приймати участі у мітингах й інших патриотичних
масових акціях, які начасі у моді, бо ж найкращий перший
початок із себе - це народити і виростити дітей, бажано п'ятьох.

Я В Е Н Б О Ж.
Царь Волхов Ладогович
http://slav-pravda.ru/

13

Re: Про мовний законопроект

Родичи, всё правильно написано.Более того, написано от сердца.И что приятно,таких становится всё больше,без законов,криков и митингов!!! Ура.

Дивись,Русе,до розуму,бо ум великий Божеський единий з нами. А тому творимо і речемо з Богами воєдино.

14

Re: Про мовний законопроект

http://www.youtube.com/watch?v=IRDuRZqrfJ0

штыа? big_smile

15 Отредактировано Сколот (12.02.2013 00:53)

Re: Про мовний законопроект

А я почему-то так и не понял о чём беседа в теме? Какое всё это имеет отношение к "мовному" законопроекту?