Re: Поклик. Враження
Згадавши про Стоунхедж. знайшов одну особливість. Зміщуючи свідомість в центрі споруди каміння починають світитися і реагувати ("говорити"). Скоріше це звязано з особливістю людської крові - через кров ми зв'язані з мінеральним світом. Таким чином енергетика зв'язує людину і її стан вцілому з камінням. Коли відбувається поширене сприйняття - це включає й камінь поблизу. Це в свою чергу дає й можливості й дії від оберненого - камінь статичний і може мати певний розмір. Статичність важлива для проходу на ту сторону (дотик до вічності). Впринципі можна і через дерево, але дерево не таке статичне і тому дає не той ефект. Таким чином ставлячи величезну брилу можна позначати певний щабель того стрибка свідомості, який відбувся. Ну і акумулятивні властивості каміння. Ну і напевно є закономірності то який камінь відповідає за той чи інший зріз енергокомплекса (ЗР). Ну і звісно форма має значення. Але це треба досліджувати. В будь-якому випадку стає зрозумілим чому вдавнину маги любили камні і наділяли їх магічними властивостями. По-перше дійсно вони і наділяли, а по-друге, звичайний граніт - активізація крові - здоров'я та потуга як базовий стан. Тому граніт всюди. І Кам'яна могила таким чином могла слугувати місцем для зцілення й включення. Ну це так впало в око, коли розписував про Ельдорадо і Стоунхедж.
Саксаюман (Куско, Перу, инки)
В хрониках
Гарсиласо де Ла Веги авторы строительства
Саксайуамана вообще не называются – он
лишь пересказывает своими словами
местные легенды: «... эти три стены
возведены как будто волшебством, созданы
демонами, а не людьми – такое множество в
них камней, и так они огромны...
Невозможно поверить, что эти камни
вырублены в каменоломнях, так как у
индейцев не было ни железных, ни стальных
инструментов, чтобы извлечь и обтесать
их ».