1 Отредактировано Тарас подільський (04.07.2016 12:26)

Тема: народовладдя або альтернатива старій системі влади

У всех нас есть свобода воли и выбора (Территориальная громада города Хмельницкого), на рус. и укр. языках
Непосредственная власть народа. Права человека, права народа
опубликовано в Портал (Агенство) 07 сентября 2013
Вот и состоялись выборы в Верховную Раду Украины. Состоялись, как всегда, с ожесточённой борьбой, обливанием друг друга грязью, с фальсификациями, подкупами и всем тем, что стало нормой нашей жизни и, как показали нынешние выборы, большая часть избирателей на выборы просто не явилась. А дальше всё пойдёт как по накатанной — перетягивание тушек для создания коалиции (большинства голосов для протягивания нужных законов). Народ устал, ему стало безразлично, что будет завтра. Мы так привыкли выживать, что, кажется, что бы нам не сделали, какие бы законы не приняли по нашему тихому молчаливому согласию, мы найдём выход. Поэтому давайте вместе попробуем проанализировать наши годы так называемой независимости.
В 1996 году Верховная Рада Украины, выражая суверенную волю народа, проявляя заботу об обеспечении прав и свобод человека и достойных условий его жизни, приняла Конституцию Украины — Основной Закон Украины. «Человек, его жизнь и здоровье, честь и достоинство, неприкосновенность и безопасность признаются в Украине наивысшей социальной ценностью» — именно так определено в статье 3 Конституции Украины. Оказывается, что человек является самым ценным и самым важным из всего, что есть в нашей стране. Оказывается, что у нас самая лучшая Конституция в мире, но почему-то мы живём хуже всех. Почему-то Конституция, которая создана для людей, не работает. А не работает она потому, что людей, как оказывается, у нас нет, а есть физические и юридические лица. Также оказывается, что физические лица вообще не имеют никаких конституционных прав, поэтому и нарушить конституционные права физического лица вообще невозможно. Но здесь мы немного забежали вперёд.
После того, как все получили украинские паспорта, мы все стали гражданами Украины неопределённой национальности, ибо в паспорте гражданина Украины, в отличие от паспорта гражданина СССР, любая информации о национальности (принадлежности к народу) отсутствует.
А дальше — ещё интереснее. Этого оказалось мало для того, чтобы нам «жилось лучше», и с лёгкой подачи Кабинета Министров Украины был создан Государственный реестр физических лиц (ГРФЛ), в котором мы были уже даже не гражданами Украины неопределённой национальности, а физическими лицами с 10-значным номером. Поэтому, получив идентификационный налоговый номер (ИНН), люди, фактически и юридически приравнены к животным — кошкам, собакам, коровам и пр. Потому что у коровы тоже есть номер (бирка на ухе), а учитывая законодательство о биометрических паспортах, к бирке с номером нам всем осталось не так много времени.
В 2004 году были введены КОДЕКСЫ для физических и юридических лиц (если вы обратите внимание, то сегодня никто не пользуется Конституцией, а все полагаются только на кодексы и законы). Дальше, как оказалось, паспортные столы были отменены, и у нас теперь работают миграционные службы; прописка была заменена на регистрацию (как регистрируют имущество, инвентарь); закон о собственности был отменен в 2007 году, было изменено законодательство о земле и создан земельный банк. Соединив все эти составляющие, вырисовывается довольно интересная картина нашего будущего. Если смотреть с правовой точки зрения, то территория Украины — это пустырь, где нет народа, нет людей, а есть физические и юридические лица. Здесь нет собственности, земли, а есть биологические рабы (физические лица), которые работают на транснациональные корпорации, потому что не имеют другого выхода. И если какой-то сознательный человек, понимая то, что происходит, хочет остановить эту вакханалию, ой какую свору псов на него спускают, какими методами его начинают обрабатывать, давить, пугать...
Как мало осталось таких сознательных людей, как больно смотреть на все то, что творится сегодня в нашей стране, и те, кому действительно не безразлична своя судьба и судьба своих детей, кому надоело быть «лицом» без национальности и достоинства, быть никем, те пользуются правом волеизъявления и самоопределения, которое даровал нам Бог и которое закреплено в Конституции Украины и в международном праве.
...Поэтому, осознавая ответственность за будущее наших детей и внуков и будущее всего города, понимая необходимость в занятии активной жизненной, общественной и гражданской позиции, имея целью создать крепкое общество, утвердить верховенство права, обеспечить внутреннее спокойствие и безопасность, создать все условия для общего благополучия и процветания, а также обеспечить реализацию прав и свобод человека и гражданина для нас, наших детей и внуков сегодня и в будущем, мы, люди — жители города Хмельницкого, приняли и утвердили Договор территориальной общины города Хмельницкого. Этот Договор — международная суверенная властная, неправительственная организационно-правовая форма самостоятельности, самоуправления, самозащиты, непосредственного самоуправления и прямого народовластия людей — жителей города Хмельницкого.
Согласно части 1 статьи 6 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», первичным субъектом местного самоуправления, основным носителем его функций и полномочий является территориальная община села, посёлка, города.
Достаточно полагаться на органы местного самоуправления, потому что на сегодня они превратились в органы наказания, преследования и вымогательства. Они забыли о том, кто они, кому они давали присягу, и винить их в этом нет никакого смысла, потому что с нами обращаются так, как мы сами позволяем с собой обращаться.
Мы забыли о том, что мы люди, и в этом вся наша трагедия. Мы забыли о том, что народ с физических лиц не составляется. С физических лиц состоит стадо, а народ состоит из людей.
Поэтому надо как можно скорее вспомнить это и начать действовать в международном правовом статусе «человек», а не «физическое лицо», которое не имеет никаких конституционных прав, но имеет множество обязанностей.
У всех нас есть свобода воли и выбора, которую даровал Бог и которую мы все имеем по праву рождения. Поэтому каждый решает сам для себя, кто он — лицо неопределённой национальности или человек.

Л.М. Любовецкая.


Територіальна громада міста Хмельницького

Ось і відбулися вибори до Верховної Ради України. Відбулися, як завжди, з запеклою боротьбою, обливанням один одного брудом, з фальсифікаціями, підкупами та усім тим, що стало нормою нашого життя і, як показали цьогорічні вибори, більша частина виборців на вибори просто не з’явилась. А далі піде все, як по накатаній,  перетягування тушок для створення коаліції (більшості голосів для протягування потрібних законів). Народ стомився і йому стало байдуже, що буде завтра. Ми так звикли виживати, що, здається, що би нам не зробили, які би закони не прийняли за нашою тихою мовчазною згодою, ми знайдемо вихід. Тому давайте разом спробуємо проаналізувати наші роки так званої незалежності.
У 1996 році Верховна Рада України, виражаючи суверенну волю народу, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, прийняла Конституцію України – Основний Закон України. «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» – саме так визначено у статті 3 Конституції України. Виявляється, що людина є найціннішим та найважливішим зі всього, що є у нашій країні. Виявляється, що в нас найкраща Конституція в світі, але чомусь ми живемо найгірше. Чомусь Конституция, яка створена для людей, не працює. А не працює вона тому, що людей, як виявляється, в нас немає, а є фізичні ти юридичні особи. Також виявляється, що фізичні особи взагалі не мають ніяких конституційних прав, тому і порушити конституційні права фізичної особи взагалі неможливо. Але тут ми трохи забігли вперед.
Після того, як усі отримали українські паспорти, ми всі стали громадянами України невизначеної національності, бо у паспорті громадянина України, на відміну від паспорта громадянина СРСР, будь-яка інформації про національність (приналежності до народу) відсутня.
А далі ще цікавіше. Цього виявилось замало для того, щоб нам «жилося краще», і з легкої подачі Кабінету Міністрів України був створений Державний реєстр фізичних осіб (ДРФО), у якому ми були вже навіть не громадянами  України невизначеної національності, а фізичними особами з 10-значним номером. Тому, отримавши ідентифікаційний податковий номер (ІПН), люди, фактично та юридично були прирівняні до тварин – котів, собак, корів та ін. Тому що у корови теж є номер (бірка на вусі), а, враховуючи законодавство про біометричні паспорти, до бірки з номером нам всім залишилося не так багато часу.
У 2004 році були введені КОДЕКСИ для фізичних та юридичних осіб (якщо ви звернете увагу, то сьогодні ніхто не користується Конституцією, а всі покладаються тільки на кодекси і закони). Далі, як виявилося, паспортні столи були відмінені, і в нас тепер працюють міграційні служби; прописка була замінена на реєстрацію (як реєструють майно, інвентар); закон про власність було скасовано у 2007 році, було змінене законодавство про землю та створено земельний банк.  З’єднавши усі ці складові, вимальовується досить цікава картина нашого майбутнього. Якщо дивитися з правової точки зору, то територія України – це пустир, де немає народу, немає людей, а є фізичні та юридичні особи. Тут немає власності, землі, а є біологічні раби (фізичні особи), які працюють на транснаціональні корпорації, бо не мають іншого виходу. І якщо якась свідома людина, розуміючи те, що відбувається, хоче зупинити цю вакханалію, ой яку зграю псів на неї спускають, якими методами її починають обробляти, давити, лякати...
Як мало залишилося таких свідомих людей, як боляче дивитися на все те, що діється сьогодні в нашій країні, і ті, кому дійсно не байдужа своя доля та доля своїх дітей, кому остогидло бути «особою» без національності та гідності, бути ніким, ті, користуючись правом волевиявлення та самовизначення, яке дарував нам Бог та яке закріплено у Конституції України та міжнародному праві. Кожен може  здійснити волевиявлення як людина, і, тим самим, своїм рішенням, оживити Конституцію України – Основний Закон України: статтю 5, де «…носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» та статтю 140: «Місцеве самоврядування  є правом територіальної громади – жителів … самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції  і законів України».
В Україні, відповідно до статті 8 Конституції України, визначено та діє принцип верховенства права, за яким Конституція України та міжнародне ратифіковане право мають найвищу правову та юридичну силу, а суб’єкти міжнародного права – люди – мають верховенство права по відношенню до будь-якої фізичної особи або мігранта, які не є суб’єктами Конституції України, тобто являють собою неконституційні суб’єкти права.
…тому, усвідомлюючи відповідальність за майбутнє наших дітей і онуків та майбутнє усього міста, розуміючи необхідність в занятті активної життєвої, громадської та громадянської позицій, маючи на меті створити міцне суспільство, затвердити верховенство права, забезпечити внутрішній спокій і безпеку, створити усі умови для загального благополуччя і процвітання, а також забезпечити реалізацію прав і свобод людини і громадянина для нас, наших дітей і онуків сьогодні та в майбутньому, ми, люди – жителі міста Хмельницького, прийняли та затвердили Договір територіальної громади міста Хмельницького. Цей договір – міжнародна суверенна владна, неурядова організаційно-правова форма самозабезпечення, самоврядування, самозахисту, безпосереднього самоврядування та прямого народовладдя людей – жителів міста Хмельницького.
Відповідно  до частини 1 статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», первинним суб’єктом  місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста».
Досить покладатися на органи місцевого самоврядування, тому що на сьогоднішній день вони перетворилися на органи покарання, переслідування та вимагання. Вони забули про те, хто вони є, кому вони давали присягу і звинувачувати їх у цьому немає ніякого сенсу, тому що з нами поводяться так, як ми самі дозволяємо з собою поводитися.
Ми забули про те, що ми є люди, і в цьому вся наша трагедія. Ми забули про те, що народ з фізичних осіб не складається. З фізичних осіб складається стадо, а народ складається з людей.
Тому треба якомога швидше згадати це і почати діяти у міжнародному правовому статусі «людина», а не «фізична особа», яка не має ніяких конституційних прав, але має безліч обов’язків.
У всіх нас є свобода волі і вибору, яку дарував на Бог і яку ми всі маємо по праву народження. Тому кожен вирішує сам для себе, хто він є – особа невизначеної національності чи людина.

Л.М. Любовецька.

Re: народовладдя або альтернатива старій системі влади

герб України
ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Народний комітет з правового захисту народної власності

Адреса для отримання кореспонденції: Штаб-квартира Уповноваженого у справах територіальної громади

міста Хмельницького, 29000, м. Хмельницький, вул. Театральна 17/1, кв. 17; тел.: 0382706530

Вих. № 0121212/1 від 12 грудня 2012 року

Президенту України

Службі безпеки України

Верховній Раді України

Генеральній прокуратурі України

Міністерству внутрішніх справ України

Міністерству юстиції України

Кабінету Міністрів України

Державній податковій службі України

Державному агентству земельних ресурсів України

Національному банку України

Конституційному Суду України

Верховному Суду України

Вищій кваліфікаційній комісії суддів України

Вищому господарському суду України

Вищому адміністративному суду України

Голові Хмельницької обласної ради

Голові Хмельницької міської ради

Хмельницькому МВ УМВС України в Хмельницькій області

Головному Управлінню юстиції в Хмельницький області

Державній податковій інспекції у місті Хмельницькому

Голові Хмельницької державної обласної адміністрації

                                        Управлінню МВС України в Хмельницькій області

                             Управлінню СБУ в Хмельницькій області

ДПА України в Хмельницькій області

Прокурору Хмельницької області



ЗАПИТ



Відповідно до частини 1 статті 355 Цивільного кодексу України майно, що перебуває у власності двох або більше співвласників, належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Таким чином, право спільної власності характеризується двома ознаками:

·      єдністю об’єкта права власності;

·      множинністю суб’єктів права власності.

Перша ознака вказує на те, що право спільної власності розповсюджується на річ у цілому, а не на її окремі частини. Частки співвласників у майні реально не виділені. В іншому випадку існувала б не спільна власність на одну річ, а власність декількох суб’єктів щодо окремих речей.

У праві спільної власності кожен із співвласників має право на невиділену в натурі ідеальну частку в праві на річ.

Друга ознака стосується суб’єктного складу права спільної власності. Спільне майно належить на праві власності двом або більше співвласникам. Отже, у даному випадку має місце багатосуб’єктний склад власників. Хоча співвласники мають діяти спільно при здійсненні права власності, кожен із них виступає як самостійний суб’єкт правовідносин. Тому, наприклад, для продажу, дарування або здачі спільного майна за договором оренди потрібна письмова згода кожного зі співвласників.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони належать народові.

Таким чином, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зониналежать приблизно 45 мільйонам співвласників на правах їхньої спільної власності.

Це означає, щожоден клаптик землі, надр або корисних копалин в межах території України не може бути відчужений, орендований, або приватизований будь-яким чином без письмової згоди народу –45 мільйонів співвласників землі, надр та корисних копалин.

Враховуючи дії відомих сил, спрямованих на тотальну дебілізацію людей в Україні, все це може здаватися дивним і навіть неможливим, але нічого дивного в цьому нема.

Так, у статті 2 Закону України «Про приватизацію державного майна» чітко визначено, що приватизаціїне підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення. Далі йдеться про те, що загальнодержавнезначення мають, окрім іншого, об’єкти права власності народу. Тому кампанія по приватизації земельних ділянок – це, як мінімум, щось невідоме та незрозуміле, а як максимум – протизаконне і злочинне, бо є прямим порушенням права власності народу на землю.

І навіть в третій раз переглядаючи статтю 13 Конституції України, знаходимо, що, дійсно, уся земля в межах території України єоб’єктом права власності народу.

Далі, відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності. В протилежному випадку настає кримінальна відповідальність за статтями розділу VIКримінального кодексу України – «Злочини проти власності». А будь-які злочини проти народу взагалі підпадають під статтю 442 Кримінального кодексу України – «Геноцид» з подальшим ймовірним довічним позбавленням волі.

Тому будь-які дії з землею в межах території України з боку держави, її органів та посадових осіб, а також з боку будь-яких юридичних осіб, особливо іноземного походження, без письмового дозволу кожного зі 45 мільйонів співвласників землі в межах території України, є як мінімум нікчемними, а як максимум – протизаконними та злочинними, а особи, які приймають у цьому участь, наражають себе на небезпеку бути засудженими в українському, або в міжнародному кримінальному суді.

Нагадую, що відповідно до статті 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Ми, люди народу України М’ягков Дмитро Віталійович та Уграк Ольга Іванівна, звертаючись до держави в особі усіх вищезазначених органів та їх посадових осіб на підставі частини 2 статті 3 Конституції України («Держава відповідає перед людиною за свою діяльність»), а не на підставі Закону України «Про звернення громадян», потребуємо відповіді на наступні запитання – від кожного органу в межах його компетенції.

1.    Як, коли та яким чином Конституція України втратила свою чинність?

2.    Якщо Конституція України не втрачала своєї чинності, вона і досі має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії?

3.    Що таке «податок на землю» і на користь кого він стягується, якщо єдиним джерелом влади в країні та власником усіх її земель є народ?

4.    Яким чином спільна народна власність почала змінювати свою форму на «приватну», «державну» та інші без письмової згоди кожного з 45 мільйонів співвласників?

5.    Яким чином фінансова установа «Державний земельний банк України» планує реалізовувати своє «переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства», не маючи на це письмового дозволу від кожного з 45 мільйонів співвласників землі в Україні?

Просимо надати обґрунтовані відповіді на ці запитання в межах своєї компетенції.

Також пропонуємо привести свою діяльність у відповідність до Конституції України, законів України та ратифікованогоміжнародного права до 1 січня 2013 року – це буде дійсно найбільшим подарунком для народу України з часів проголошення незалежності.



З повагою до всіх,

людина народу України                                                                            людина народу України

Д.В. М’ягков                                                                                               О.І. Уграк

Re: народовладдя або альтернатива старій системі влади

Ребята сделали санитарную чистку леса – сухостой на дрова. Приехало очень много лесников, захотели составить акт. У ребят не было еще суверенных волеизъявлений - все хотели сделать их на крутых бланках - отличное враг хорошего. Со словами «сейчас вынесу документы», человек зашел домой и выписал от руки себе волеизъявление на чистом листе, вклеил фото и написал решение территориальной громады на дрова, с чем и вышел к лесникам. Пока он писал подъехало начальство лесничества. Те, зачитав это по телефону, еще более высшему начальству, сказали – «мы вас, а вы нас не видели». Вот так доблестные лесники заставили людей сделать территориальную громаду.

Re: народовладдя або альтернатива старій системі влади

народ України

безпосередня влада народу

територіальна громада сіл Дерев’яне, Привітне, Броварі та Гелетина

Адреса для отримання кореспонденції: 32356,Україна, Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н,с. Дерев’яне, вул. Леніна, 6

Вих. №3001014/1 від30 січня 2014 року

На №306/01-27 від25 грудня 2013 року



Юридичній особі № 04060594 “КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА РАДА”

(пл. Вірменський ринок, 6, м. Кам'янець-Подільський,32301)

Копії:                                                                              Службі безпеки України
(вул. Малопідвальна, 16, м. Київ 1, 01601)

Генеральній прокуратурі України
(МСП-601, вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01601)

Міністерству внутрішніх справ України
(вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024)

Управлінню МВС України в Хмельницькій області
(вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, 29000)

Головному управлінню юстиції в Хмельницькій області
(вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, 29000)

Головному управлінню статистики у Хмельницькій області
(вул. Театральна, 36, м. Хмельницький, 29000)

Міністерству юстиції України
(вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001)



РОЗ’ЯСНЕННЯ

Розглянувши ваш лист за вих. № 306/01-27 від 25.12.2013, було виявлено наступні порушення та підозрілі обставини.

1.    Найменування юридичної особи № 04060594, яке використовується на бланку, а саме,
“КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА РАДА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” не відповідає найменуванню, вказаному у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: “КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА РАДА”.

2.    Юридична особа № 04060594 не є структурним підрозділом юридичної особи “УКРАЇНА”, тому не зрозуміло, яке смислове навантаження несе надпис “УКРАЇНА” на її бланку.

3.    Відповідно до пункту першого Положення “Про Єдиний державний реєстр”, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 “Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України”, суб’єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства. Відповідно до частини першої статті 8 Господарського кодексу України, держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Виходячи з вищенаведеного, юридична особа № 04060594 не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, а лише імітує діяльність відповідного органу, оскільки є суб’єктом господарської (підприємницької) діяльності та платником єдиного внеску за номером 1000161/22085.

4.    Відповідно до статті першої Закону України № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” представницький орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів. Жодна юридична особа не може бути “виборною” та “складатися з депутатів”, оскільки є самостійним суб’єктом права, який не зводиться ані до своїх учасників, ані до своїх засновників. Отже, юридична особа № 04060594 не є представницьким органом місцевого самоврядування.

5.    Відповідно до п.п. 1.7 та 1.7.1 Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5, у найменуванні юридичних осіб забороняється використання: повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

6.    Відповідно до пункту другого Постанови Верховної Ради України від 19.02.1992 № 2137-XII, зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї Постанови. Оскільки юридична особа № 04060594 не є державною установою, використання Державного герба України на її бланку є незрозумілим.

Враховуюче вищевикладене, ваш лист щодо юридичної нікчемності, на вашу думку, Рішення жителів(територіальноїгромади) сіл Дерев’яне, Привітне, Броварі та Гелетина, є юридично нікчемним, а самé ваше існування викликає у нас щире співчуття до службових і посадових осіб вашої організації (з огляду на останні події у нашій країні та на статті 191, 222, 353, 365-1, 366 Кримінального кодексу України), а також щирі сподівання на те, що всі ці особи вже знайшли собі місце, де вони будуть переховуватись від правосуддя.

Додаток:завірена копія листа № 306/01-27 від 25.12.2013 року – на одному аркуші.



територіальна громада (жителі) сіл

Дерев’яне, Привітне, Броварі та Гелетина

в особі людини – Уповноваженого у справах

територіальної громади                                                                                                  Н.В. Ільніцька

Re: народовладдя або альтернатива старій системі влади

www.youtube.com/watch?v=9cAwIxb-Wyc

Re: народовладдя або альтернатива старій системі влади

Народная самозащита методом освоения СВОЕЙ территории
16 октября, 2013
Община:
села Студенок, Яремiвка та хутір Пасiка
Когда в процессе поиска оружия против  газовиков и покрывающих их государственных служб мы вышли на информацию о территориальных общинах, мы восприняли этот инструмент как рычаг для запрета газовикам их деятельности, а также как механизм контроля над работой депутатов и чиновников.

Сначала наши противники были ошарашены, но через какое-то непро-должительное время они нашли лекарство против наших решений, поручений и прочих документов, свидетельствующих о народном волеизъявлении. Причем рецеп-тов против народных бумажек у них нашлось множество – «игра в прятки», игнорирование, запугивание через прокуратуру и милицию, основанные на недостаточной грамотности жителей и отсутствии уверенности в своих правах.

Играют они в основном на том, что подавляющее большинство жителей не понимает разницы между правовыми статусами лица: физическое лицо, гражданин, человек, юридическое лицо, служащий этого юридического лица. Ведь какую бы ересь не несли представители милиции и чиновники, они частично правы. И правоведы, утверждающие, что людям разрешено все, что не запрещено законом, тоже правы. Путаница заключается в том, что все это абсолютно разные миры, а именно: мир вольных людей; мир граждан; мир толпы физических, юридических лиц и контролирующих их чиновников. Эти миры географически существуют на одной территории, где жители Земли находятся в разных правовых статусах и разной юрисдикции. И вроде бы человеку очень легко поменять свой личный правовой статус с физлица на человека (достаточно волеизъявиться как человек в любой форме, без печатей и высших разрешений), но именно в этой простоте и есть сложность. Потому что она в голове. Пока не меняется сознание, бумажки не помогут.

Пока мы реально не защищаем свою землю, ее рвут на части. Селяне до сих пор ждут, что кто-то выпишет им бумажку об их правах. В этом, кстати, и кроется секрет того, почему многие так охотно принимают идею громады как юридического лица лица-собственника, как некой крыши, которая обладает большими правами, чем у любого человека. Им гораздо проще поверить в то, что наличие юридического лица добавляет им каких-то прав (хотя по законодательству наоборот). Причем, это все воспринимается ими на слух, а не через изучение законодательства. Но звучит привычно и гораздо легче вписывается в имеющуюся картину мира физических лиц, юридических лиц и их высокопоставленных слуг-пастухов.

Практика показала, что концепция территориальных общин – хорошее оружие обороны, когда надо защитить какую-то свою уже ведущуюся деятельность, отбиться от чьих-то претензий, защитить свое имущество, но плохое оружие нападения, когда надо заставить госструктуры действовать так, как нам нужно, свернуть уже ведущиеся кем-то другим работы. И что примечательно, когда защищается человек, это уже эффективно, а когда собирается команда – это имеет вообще сокрушительную силу.

То есть, когда мы под флагом территориальной общины идем на акцию и требуем от кого-то свернуть свою деятельность, пытаемся войти в чье-то здание и т.д. – не эффективно, но когда пришли к нам и пытаются зайти в наше освоенное пространство (нашей деятельностью), мы эффективно отбиваемся. Мы оказываемся вне юрисдикции контролирующих органов.

Почему вообще Шелловцы у нас оказались? Потому что в Украине сейчас слишком много экономической, а как следствие, и территориальной пустоты, оставленной жителями, которые под воздействием системы глобальной дибилизации поразбрелись по своим маленьким  квартиркам, хаткам, огородикам, личным хозяйствам, которые по определению не могут освоить огромные образовавшиеся пустоши. Все, кто мог, ухали из сел в города, которые превратились в огромные торговые площадки, где уже давно почти ничего не производится, а только перепродается, причем импортное. Это разоряет и ослабляет страну в целом и каждого человека в отдельности. Поля арендуют неизвестные лица, которые заливают их химией и охотно сдают в аренду газовикам, невзирая на близлежащие водозаборы. Они отдадут их хоть под атомные отходы, лишь бы это приносило им прибыль. А где же рядом живущие жители? В пивбаре или работают, не поднимая головы на трех работах, не задумываясь, а почему же, собственно, они так плохо живут…

В такой ситуации приход беспринципных инвесторов-олигархов – неизбежная закономерность, которая носит стратегический характер. И тактическими методами (митинги, акции протеста) это не решается.

Выход один: САМИМ ОСВОИТЬ СВОЮ ЗЕМЛЮ.

Если народ сам не осваивает свои территории, то осваивают его. То есть, он будет являться навозом для роста других народов.

В данный исторический момент, несмотря ни на что, у нас есть шанс поправить свои дела.

Три необходимых условия: самоорганизация, самозащита, самообеспечение.

Протестные методы (митинги, акции, решения о запретах) – первое, что пришло нам в голову, и пока не сработали. Поскольку, чтобы их применить эффективно, нужны силы и средства, которые народу и активистам было негде взять, в свете вышеописанных хозяйственных и экономических пустот.  Львиная доля ресурсов – у олигархов.

Метод вытеснения, на первый взгляд, кажется более долгим и витиеватым, но если нам удастся его запустить, мы решим не только проблему сланцевого газа.

Суть метода рассмотрим на примере предполагаемого прихода газодобытчиков в любой населенный пункт.

1.    Сбор активистов. Анализ поступившей информации. В результате должно стать понятно, сколько активистов, какие ресурсы в их распоряжении, насколько велика опасность.

2.    Осознание причины проблемы (газовики приходят туда, где для них есть экономическая пустота, не занятая хозяевами села или города – его жителями).

3.    Осознание себя хозяевами. Осознание своих прав (изучение Конституции, международного ратифицированного права, ЗУ «О местном самоуправлении») жизненно необходимо.

4.    Волеизъявление в правовом статусе человек.

5.    Заключение договора территориальной общины (жителей между собой в том количестве, сколько осознало себя людьми) с целью создания коллективного субъекта права и осуществления местного самоуправления непосредственно, а также закрепления за жителями их коллективной собственности (документы, информация на сайтах gromady.narod.ru, gromady.org.ua).

6.    Составление собственного плана развития вашей территории. (Программа минимум, программа максимум.) Если у вас его нет, будет реализован план газовиков, который у них уже есть и ваше будущее там не предусмотрено даже в качестве рабов. Именно эта экономическая составляющая является ключевым моментом – «бомбой замедленного действия», способная поломать планы не только местных газовиков, но и Шелла, Шеврона и прочих. Без этого пункта вся остальная схема не работает.

7.    Освоение принципов народной экономики в некоммерческом правовом поле, присоединение к консорциальному договору. Начало ведения хозяйственной деятельности народными предпринимателями данной административно-территориальной единицы, налаживание связей в некоммерческом правовом поле с другими территориальными общинами.

8.    Особое внимание необходимо уделить предполагаемым местам расположения газовых вышек. Если это паи, привлечь на свою сторону пайщиков, если земли запаса или леса – занять по решению территориальной общины. Если пайщиков уже подкупили газовики и по-хорошему договориться и увлечь социально приемлемой хозяйственной деятельностью их не удается, помните, что владельцами недр, воды и воздуха является община, а пайщик владеет только тремя метрами земли сверху и не может использовать свою собственность во вред людям.

На этих землях расположить хозяйственные или культурные объекты общины. Если нет возможности организовать там производственно-хозяйственную деятельность, можно устроить парк, лес, ставок или сад (или все это вместе). Причем – доступными средствами. Механизм следующий: сборы общины (или ее части), решение о реализации общиной проекта на этой территории, письменное уведомление всех структур, СМИ, дружественных организаций и людей, приглашение всех на мероприятие, реализация мероприятия. Если сезон позволяет (ранняя весна или поздняя осень), самое время высадки саженцев. Можно взять молодую поросль из-под деревьев в лесу, приобрести мелкие саженцы в питомниках, принести поросль от собственных садовых деревьев и кустарников, взять у друзей. Гости приглашаются со своими саженцами. Возможно, в вашей мирной акции захотят поучаствовать экологи, биологи, известные люди, владельцы питомников. Даже «с Миру по ветке» голому полю – лес. К тому же это чисто психологически может быть очень ресурсным мероприятием для участников, объединяющим города и села, интересным для СМИ и воспитательным для детей. Там могут быть проведены и культурные мероприятия (танцы, хороводы, песни), а также быть основана ежегодная традиция  ездить друг к другу в гости, садить деревья. И девиз можно выбрать громкий, на всю страну. Если сезон еще не пришел, а время поджимает, можно организовать начало парка путем разбивки клумб, установки скамеек, беседок, памятника или любого объекта. Можно привлечь творческих людей, студентов, скульпторов, которые, возможно, заинтересуются участием на общественных началах.  Главное – это начать. И уже можно обозначить периметр территории установкой щитов с описанием проекта, предостережением за нарушение границ. Можно вообще окружить территорию валом, что осложнит проезд техники. То есть, ОСВОИТЬ землю. Теперь газовикам для разворачивания своей деятельности придется нарушить ваши постройки. Они безнаказанно хозяйничают именно на бесхозных территориях и разживаются тем, что плохо лежит. Нарушение ваших границ - железобетонный повод для вызова милиции, обращения в прокуратуру, которые будут обязаны возбудить уголовные дела.

Важно понимать, что свой объект придется защищать, но вы имеете для этого все правовые основания. Противники будут пытаться взять вас на измор (у них большой опыт), может даже в суд подадут. Но закон на вашей стороне. И если вы будете сплоченными и выстоите, а ваш город-сад вырастет, он наполнится историей, которую вы будете рассказывать вашим детям. Которые будут иметь будущее на защищенной вами земле. А если этого не произойдет, то и истории будет рассказывать не кому…

9.   Не менее пристальное внимание нужно уделить источникам воды, существующим на вашей территории. Можете принять отдельное решение территориальной общины об их усиленной охране и режиме пользования. Газовики, кстати, обожают рыться именно возле них. А также выкачивать воду без разрешающих документов. Если поймаете их «на горячем», сразу обращайтесь в милицию. Наиболее эффективный и доступный способ очистки и защиты водных объектов – это опять-таки высадка деревьев. Можно обсадить несколькими рядами деревьев ставок, оформить аллею, ведущую к нему, обсадить берег реки. Если есть родники, можно усилить приток воды к ним, обсадив несколькими рядами берез, ив, организовать руслице, обсадить и его… Одним из красивейших и интереснейших способов работы с деревьями является биоконструирование – строительство жилых и нежилых конструкций из живых деревьев: беседок, арок, заборов, скульптур и даже домов. Такие объекты растут, конечно, долго, но не требуют капитальных вложений на свое возведение и могут стать достопримечательностями вашего места. А жить такие объекты будут очень долго (даже после смерти деревьев) и использовать их можно будет минимум 300 лет.

Вдобавок ко всему, учеными-биологами экспериментально доказано, что леса существенно влияют на климат территории – нормализуют влажность, способствуют рождению родников и увеличению притока вод в реки, чистят воду, воздух и почву. Хваленые украинские черноземы, когда-то были сформированы именно лесами. Те ухудшения климата, потери воды в реках, которые мы имеем сейчас (засухи, ветра, резкие перепады температур, начинающиеся смерчи, вымерзания садов) – напрямую следствия потерь лесных зон. Содержание кислорода в воздухе сейчас предельно низкое, а качество воды в Украине в основном техническое. Предлагаем заместить акции протеста на акции созидания, а именно: акции засаживания и замещения хорошим и полезным, смертельно опасного.







И кстати, если у вас еще нет газовиков и они, вроде, к вам не собираются, то как раз эта информация для вас. Значит, у вас еще есть время. Потому что если у вас в селе или в городе не найдется хотя бы трех вменяемых человек, которые начнут хотя бы какое-то полезное обществу освоение территории и ведение общинной хозяйственной деятельности на пользу вашего населенного пункта, вопрос небольшого времени, когда к вам явятся чудо-инвесторы, которые будут вести ее для себя за ваш счет. В принципе годится любая экологически приемлемая производственная деятельность или деятельность по оказанию жизненно важных услуг. Мы привели тот пример, которым собираемся заняться сами, и предлагаем эту идею всем желающим.



Евгения Каменщикова и Сергей Худына, с. Яремовка, Изюмский район, Харьковская область.



P.S. И еще одна зарисовка. Когда сельское общество  начинает свою хозяйственную деятельность – оно неизбежно становится сильным. Представьте себе взаимоотношения таких людей со своими депутатами и чиновниками сельского совета. Это уже не взаимоотношения пастухов и истерично чего-то просящего стада, а взаимодействие квалифицированных наемных служащих (чиновников), достойных и уважаемых представителей (депутатов) и хозяев своей земли, крепко стоящих на ногах. И в такой ситуации мало вероятно, чтобы председатель совета и депутаты, сделали что-то за спиной у жителей, которые являются опорой и основой их существования. В таком обществе любому недобросовестному инвестору просто нет места.