1

Тема: Поклик. Враження

"Не вчи того, хто ще не знає" © Характерники, Січ

Хто що думає що таке за характерницький поклик? Давайте. Неправильних відповідей бути не може. Якщо тільки не придумувати дефініцій.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

2

Re: Поклик. Враження

Для затравки взяв у Богдана
https://fbcdn-photos-c-a.akamaihd.net/hphotos-ak-xfa1/v/t1.0-0/s480x480/1391530_10152727329557295_8926533232611748227_n.jpg?oh=664e2b7523617cecc133e7692ce5de71&oe=54D8DD0C&__gda__=1423559047_58e1df5fc7c068f16ed6de1a520b0cad
http://lh3.ggpht.com/-Aal_Qcbh2NU/TeOjyO1nbtI/AAAAAAAANbY/GCyrGZfh4po/s720/DSC_8550.JPG
http://lh5.ggpht.com/-bd9SSdxZ5fs/TeOjxPWpUGI/AAAAAAAANbU/owPgsjH3Urw/s720/DSC_8513.JPG

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

3

Re: Поклик. Враження

Уявіть собі, що через своїх друзів ви
дізналися про навчання, яке веде заїжджий
учитель. Ви цікавитесь ним, відгуки дуже
схвальні, всі радять неодмінно піти. Ви
зібрались і йдете на те заняття.
Спочатку слухаєте лекції, які вам прочитують,
старанно виконуєте практичні завдання.
Нічого особливо нового, ви щось вже читали
про це, але чимось той учитель вас «взяв», і
ви вирішили пройти курс навчання до кінця.
Потроху у вас починає виходити все те, що
викладав та пояснював учитель. Ви працюєте
у зовсім незвичному для себе режимі. Дуже
незвично, але ж виходить.
Нарешті заняття завершились, учитель,
попрощавшись з вами, поїхав. Та
майстерність, яку ви набули за час свого
навчання, не згодилася вам у житті, і потроху
все те забулося. Довколишнє життя закрутило
своїми турботами.
Але одного разу ви помічаєте, що ставлення
оточення до вас змінилося. Люди стали
привітнішими, більш ближчими. Ті проблеми,
що весь час стояли перед вами, кудись
поділися. Ви одного разу помічаєте, що стали
набагато вправнішими та розсудливішими у
житті. У вашому домі поселяються добробут
та злагода. Життя потроху набуває іншої
якості. Починає все «йти в руку», таке
враження, ніби хтось вам допомагає.
Виникає якась проблема. Ви спокійно
обдумуєте всі можливі варіанти її
розв'язання. Виходите з дому на роботу чи у
якихось справах і десь по дорозі зустрічаєте
дуже давнього знайомого, якого не бачили
багато літ. У розмові він вам каже: «Слухай, а
тобі не треба ...», — і якраз те, що він
пропонує, і є рішенням вашої проблеми. Або,
йдучи у натовпі пішоходів, чуєте якусь
відсторонену розмову, або випадково
заходите кудись, і там ось воно — достатню
простої уваги, щоб зрозуміти, як вирішити ту
нагальну проблему.
Все говорить про одне — ви проклали у
самому собі стежинку до якоїсь своєї
внутрішньої суті і дієте вже разом з нею.
Проблеми, що виникають, ви вже не беретесь
одразу ж вирішувати, як це було раніше. У
вас з'явився розважливий спокій, ви знаєте —
того рішення чекати недовго, через деякий
час все розв'яжеться саме по собі.
Ви виходите у такий спосіб з круговерті
життя, і перед вами починає розгортатися
новий світ, де ви слухаєте голос, що лунає з
глибини вашої сутності. Одного вечора,
гуляючи своєю улюбленою алеєю на самоті,
ви помічаєте глибокі тіні, що раптом постали
за деревами. Зорі на небі починають
світитися якимось дивним іскристим сяйвом.
З далекої далечі ви раптом чуєте крик пугача,
птаха ночі. Ви поволі входите у щось і
відчуваєте, як з вами починає розмовляти
Всесвіт, розкриваючи перед вами
найпотаємніші свої таємниці.
Крик пугача (В.Чумаченко)

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

4 Отредактировано Ніхто (31.10.2014 13:01)

Re: Поклик. Враження

да
Спас обратной силы не имеет

Умеющий что-нибудь, да хоть что нибудь сделает. Характерство

5

Re: Поклик. Враження

Це так... але ж то стосується людини яка живе в злагоді зі світом...

Якщо ж людина починає ігнорувати сигнали Совісті - то Спас її знищить... може саме тому, що він не має зворотнього шляху... а може то щось більше... хто зна? Але про це свого часу писав і Скульский та і в теперішній нелегкий час ми це спостерігаємо на власні очі.

www.характерництво-спас.укр
Ругающие  гневно  встречный  ветер
Словами  грязными,  должны  все  время  помнить,
Что  сказанное  к  ним  опять  вернется.

6

Re: Поклик. Враження

підождем що скажуть новачки.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

7

Re: Поклик. Враження

«Тот, кто ни разу в жизни не покидал
самолёт, откуда города и сёла кажутся
игрушечными, кто ни разу не испытывал
радости и страха свободного падения, свист
в ушах, струю ветра бьющего в грудь, тот
никогда не поймёт чести и гордости
десантника…» В.Ф. Маргелов

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

Re: Поклик. Враження

без якоїсь високоносопіднятості, але судячи по інформації з інтернету, дивлюсь, що декілька років назад у мене, у інших було набагато більше питань до досвідчених спасівців викладачів, ніж у початківців зараз, які начебто і від інтернету не відсторонились.

невже зараз посилено діє якийсь принцип виду: "весь світ нафіг, бо всі дибіли".

9

Re: Поклик. Враження

вони просто не бачать smile

добре, в чому магія Висоцького, Стінга, Ласта?
Висоцький
http://m.youtube.com/watch?v=pUREdhaqm5 … =mv-google
http://m.youtube.com/watch?v=dQ_-4bsqQZ … ;amp;hl=uk
Стінг
http://m.youtube.com/watch?list=4A07AAB … &hl=uk
Дж. Ласт
http://m.youtube.com/watch?v=8Tg9O_R5WH … =mv-google

щось зачіпає у вас ця музика?

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

10

Re: Поклик. Враження

мається на увазі, що привело вас до цього. Тупе питання, а шо ви шукаєте? чого вам не вистачає?

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

11

Re: Поклик. Враження

Чого прийшов? ©

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

Re: Поклик. Враження

довго думав ,що написати, перебирав подумки ,задаючи собі питання: що воно таке і з чим його їдять? І  думаю , що  ще до того як я став вивчати науку спас , десь підсвідомо я вже знав дещо ,воно в мені було це знання чи може ця сила , яка веде мене по життю.  Я став шукати , що це таке?   Але це була не проста цікавість, ні , це була життєва необхідність . І тільки коли я став навчатись спасу я став отримувати відповіді на ті питання які я ставив собі .

13

Re: Поклик. Враження

добре, а ви можете пригадати що це? Пісня, книжка прочитана чи подорож кудись? Можете згадати, яка саме подія вас вразила чи змінила чи щось таке? Це може бути в дитинстві. я ті пісні покидав щоб визвати якісь спогади, але то так от фонаря.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

14

Re: Поклик. Враження

поклик це відгук на виклик
коли виклик стає запрошенням
використати можливості
використані можливості через подоланий страх ведуть до здивування
здивування тягне цікавість
остання призводить до пошуку навчання

а там как повезет, на кого нарвешься

Умеющий что-нибудь, да хоть что нибудь сделает. Характерство

15

Re: Поклик. Враження

шось новачки ні бе ні ме. Тараса це не стосується.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

16 Отредактировано Тарас подільський (02.11.2014 01:05)

Re: Поклик. Враження

Валентин ти попав в точку, це був виклик і несподівана для мене самого реакція нате,що зі мною відбувалось а потім я нарвався на тебе за,що дуже вдячний тобі і всім іншимхто мене вчив

17

Re: Поклик. Враження

дякую що підтвердив

Умеющий что-нибудь, да хоть что нибудь сделает. Характерство

18 Отредактировано Тарас подільський (02.11.2014 01:17)

Re: Поклик. Враження

але була і книжка яка попала до мене згідно правила третього суглоба, хоча я на той час про це правило й не чув, була й подорож в карпати , щоб побути на самоті  та прочистити в голові

19

Re: Поклик. Враження

Всі егрегори - вампіри!

Світломир

20

Re: Поклик. Враження

свтмр
это открытие для тебя?

Умеющий что-нибудь, да хоть что нибудь сделает. Характерство

21

Re: Поклик. Враження

Живе людина. Живе рівно. Потом бац! Сталась якась подія, яка струснула її. Потім людина живе далі, але з часом вона помічає, що її тягне до чогось. А до чого людина вже не помне. Тому треба згадати і чим детальніше тим краще, бо та подія (третій суглоб) стала поворотним в житті людини,",  коли вона "попала в правду або "ступила на Золотий шлях". Випадково. Через виклик, але таки стала.
Що таке ця "правда"? Па'ятаєте ми говорили про Музику і казали, що в музиці є розмір і ритм через які в часі та музика виникає і розгортається в часі?  І тому ви поверх того ритму далеко не все можете зіграть. Як мінімум ви мусите грати в певний момент часу, щоб попадать в ритм тої музики. Виходить що музичний розмір та ритм є свого роду Законодавством (Правилом) музики, яке визначає все наступне. Мелодія виникає вже як розповідь якоїсь історії, але вона повинна належати музичному закону, яким є ритм.
  Так схоже на те, що простори теж мають свій Закон розгортання, попадаючи в який ви "граєте ноту" саме цієї пісні. Що це дає? Силу. Потугу. Енергетичну насиченість. Красу. Знання (логіка розгортання подій). Як це зробити? Це може бути крок в золоту силову лінію, прослухана пісня, подорож в гори, де ще не бував, просто подіяякась чи побачений образ чогось (квітки, сонця, ландшафту тощо), зустріч з кимось (лісовиком? smile) і т. д.
  Але це сталося і забулося. Життя завирувало. Але оте щось починає кликати, звати, наче журавлиний клич. Виникає туга така. За чим? За силою. Тим станом. Це схоже на людину в печері чи лабіринті, яка в якусь мить побачила миготіння світла, ке потім згасло. Саме цей клич - Поклик. Його важливо знайти і усвідомить, бо він визначає особистий ключ (спосіб) входження і фах

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

22

Re: Поклик. Враження

Це те з чого починаэться. Без цього неможливий другий крок - Ходіння лісовими шляхами. Характерництво - це звичй лісовиків, тому ми відаючи пошанівок їм так і називаємо цей ругий крок - ХЛШ. Хоча це не обовязково робити лише в лісі. Бо в житті як і в лісі. Головне це зрозуміти, що це таке. Якщо це зрозуміти, то це половина справи. Все інше час і рівень зрілості зерен роду, які починають брати свою владу над тілом, яке є яйцем, в якому дозріває Дух. 
  Коли ж людина починає "ходити лісовими шляхами", тоді й винає отой характерницький  поведінкоий почерк люини. Це робиться для того, щоб втримати себе в правді, силі чи ритмі, про які ми вже говорили. 
  Зараз ви прочитаєте уривок з "Крірів". Спробуйте прочитати його  входженням. До речі ви знаєте як треба правильно читати книги? Книгу читати так, як письменник її писав. Сторінку вень, значить сторінку вень. Але оскільки ми не знаєм як писав її автор, тому спробуйте не пробігти очима як це зазвичай робитья а вічути подію, увійти в неї. До речі книга написана так, що працює той самий Поклик. Ви переживаєте певні події, а потмім підсвідомо ваше єство саме шукає туи проходу.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

23

Re: Поклик. Враження

так написаны Криры, Чумаченка, но так же, только в казацком, а не у козацькому, стиле написан Княжий остров Сергеева

разница в стилях есть

Умеющий что-нибудь, да хоть что нибудь сделает. Характерство

24 Отредактировано Xvojda (02.11.2014 14:54)

Re: Поклик. Враження

Їдучи з Наталкою Байдюк неквапно вів розмову про те, що їй слід виконати.
- Лісові шляхи показали нам, як треба жити в цьому світі, не порушуючи ладу в довколишньому. Люди прагнуть кращого майбутнього і не знають того, що всі їх негаразди - то є вада суто людського способу життя. Насправді довколишнє живе за зовсім іншими законами. Ті закони можна зроуміти, коли ходиш лісовими шляхами - так само, як у випадку з твоїми камінцями. Людина, яка вміє ходити тим шляхом не має жодних упереженостей, сприймаючи все так, як є. Вона, як і всяка квітка чи рослина стає поєднаною з довколишнім життям. Саме таке поєднання і залишає обабіч шляху таку ваду, як помилки в житті. Хто ходить шляхами сили, не помиляється, бо з авжди знхоидться в полі можливого, а не надуманого чи уявного. Згадай те характерницьке правило, згідно якого, ти в житті мусиш зробити, що авгодно, але мусиш зробити все вірно. Зараз ти сама це побачиш і відчуєш, - запевнив Степан, коли вони з Наталкою підїхали до густого лісу.
- Спочатку спробуй проїхати лісом по колу, діючи в увазі простої, звичайної людини. Ось тут ти вїдеш, а он там  буду тебе чекати - промовив Степан і чомусь усміхнувся, вказуючи на одну сосну біля лісу.
  Поганяючи коня Наталка вїхала в ліс. Віття кущів та гілля дерев дошкульно чіплялося за одежу. Уперто не давали дівчині дороги. Та вона потрохи просувалась таки через гущавину, наполегливо шукаючи вільний прохід, хоча час від часу їй доводилось злазити з коня й просто продиратись крізь суцільне сплетіння гілок напролом. Та за півгодини боротьби Наталка не стерпіла й, вихопивши шаблю, затято почала прорубувати собі дорогу через ліс. Вкінець несилена, вона таки вибралась з того зеленого полону до одинокої сосни на узліссі.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

25 Отредактировано Xvojda (02.11.2014 15:02)

Re: Поклик. Враження

Нетерпляче чекаючи на неї, Байдюк вже почав хвилюватися, чи, бува не сталося чого у лісі, чи не заблукала вона в тій лісовій гущі. Він навіть піїхав ближче до лісу, як раптом на нього  тріском вискочила Наталка і сердито зупинила коня. Її одяг в декількох місцх був роздертий, а сама вона була в сухому пороссі гілок, з поряпинами на обличчі та руках. Ледве стримуючи усмішку, Степан допоміг дівчині злізти з коня на землю.
- Ну, як сподобалося? Може спробуєш ще раз, - весело запитав він.
Наталка стомлено хитнула головою.
- Ні, туди я більше не піду. Принаймні зараз.
- От бачиш, саме у такий спосіб і проводить своє життя пересічна людина. Вона пробиваєтья кріз нього, як оце ти крізь цей ліс.
- Ніколи я не зможу швидко здолати цих хащів, хіба що стану вовком або лисицею, - гірко промовила дівчина.
Байдюк всміхнувся.
- Можна й так, але я тобі хочу показати інший шлях, тільки приборкай свій гнів, Наталко й полюби цей ліс, прийми його в своє серце.
Степан ступив до лісу - і ліс, ніби всмоктав його в себе. Не тріснуло ніде, не шелеснуло. Наталка аж зригнулася, побачивши лише швидку тінь, що майнула поміж дерев, і Степан вже стояв поряд з нею.
- Ось так треба. Тепер ти спробуй, тільки не забудь перед тим взяти силу через свій ключ. Ти вже знаєш як це робити.і увійди в тінь лісу.
Наталка пригадала той візерунок з камінців, і знайомі вже хвилі тепла пішли по її тілу.
Спрямувавши коня до лісу, вона з подивом побачила безліч стежинок, що бриніли світло-жотим світлом - оні тоненькі, леь помітні, інші - широкі та потужні, сповнені пружної сили. Вона направила коня на одну з них і її легко та швидко понесло через ліс. Разом тою невпинною силою до Наталки прийшов великий спокій та розуміння самого змісту життя. Ліс ніби промовляв до неї: "головне не те, що буде завтра, головне те, що є зараз. Це і є життя. Завтра буде автра, все тече і змінюється в ньому. Кинь журитися й весь час піклуватися про нього. Не плануй життя, як прохід через цей ліс, бо то є мертве відображення вічноплинного життя.
Сміючись, Наталка перевела коня на меншу стежину, що вела у бік сосни, і ліс, ніби викинув її  своєї хащі. Заспокоєна та усміхена, вона підїхала до Степана.
- Ой, Степаночку, яка це радість жити в світі вільним птахом. Бідні люи, чому вони не знають про це? Що заважає їм?
- Заважає,як ти вже розумієш, упередженість та великий потяг саме о силового вирішення питань. Не гармати й не фортеці є справжнім захистом в житті, а духовна сила, витоком якої є рідна земля. Не можна людині відступати від своєї природи, бо вона, втрачаючи силу, втрачає й своє бачення, і життя її стає життям втрачених сподівань. Не живе не існує людина без правди, тої правди, яку ти бачила в лісі, але щоб люди зрозуміли це, повинен пройти час.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.