Re: Тетяна Авдєєва (Вітрова Доця)

https://pp.vk.me/c625326/v625326255/480e6/XG_RPPPIt0U.jpg

Взяв п'єдестал і поставив на нього людину.
Це – фараон... Це – цариця безхатніх племен...
Дим від жертовників знову в'їдається в спину
Синіх небес, виплітаючи там гобелен.

Сам собі Бог і сама собі вічна управа.
Вірний месія, пророк, божевільний тиран.
Людству то байдуже. Людство вигадує справи.
Людство не буде серця лікувати від ран.

Сотні релігій. Останні молитви до вітру.
Тихі прощення і ріки обагрених сліз.
Доки всесвітній тотем пануватиме світом –
Будуть журитися втомлені пасма беріз...

Був би той Бог – він змінив би нещасну годину,
Знищив диктаторів, прояви зла спопелив,
Він врятував би у людях звичайну Людину,
Він би проніс її через байдужість років.

Світло у душах замучених, вічністю вмитих,
Він би знайшов. Він би стовідсотково знайшов.
Тільки невже сіре небо для нас вже закрите?
І недосяжна його безкорисна любов?

Де ж він той Бог?! У якій із баталій загинув?
Хто буде Всесвіт від жаху ночей рятувать?
Чи він настільки жорстокий, що в’язь тополину
Буде палити жертовникам чорним під стать?

Це неможливе зітхання, остання надія.
Хто змінить світ, якщо люди позбавлені сил?
Кажуть, без нього ми просто, мов вуглик, дотлієм,
Вітром рознесені будем, мов місячний пил.

Він нас не чує. Він вічність приборкує іншу?
Може він знає, як інший приборкати час?
Зміни не йдуть, і щодень виливається гіршим –
Бог не загинув. Бог просто у кожному з нас.

© Вітрова Доця

http://характерництво-спас.укр
Світ стоїть на Правді, якою є сам.
                        характерники, Січ

Re: Тетяна Авдєєва (Вітрова Доця)

https://pp.vk.me/c624831/v624831255/52a02/_WTLVk53SSM.jpg

Хай смерть витанцьовує віденський вальс
На тлі попелястих вогнів.
Лишився у нас незмарнований час
І сотня несказаних слів.

У душах є крихти, що звуться добром,
І сонце ще здатне горіть.
Тож нас не огорне примарним крилом
Пітьма на поталу століть.

Минуле засипав роз'ятрений сніг,
У пам'ять вписавши вірші.
Допоки ми здатні не плутать доріг -
Не втратимо світла душі.

Допоки у серці вогонь ще не згас,
А в небі жевріє блакить.
Хай смерть витанцьовує віденський вальс,
Щоб ми цінували цю мить.

© Вітрова Доця

http://характерництво-спас.укр
Світ стоїть на Правді, якою є сам.
                        характерники, Січ

53

Re: Тетяна Авдєєва (Вітрова Доця)

https://lh6.googleusercontent.com/-PcRElUUqDJM/VkSWz1TkTsI/AAAAAAAAD8k/SKN9nP_QgV0/w807-h403-no/DA095C143A142C91976FAE7F816BBD77.jpg
Ми люльки курили, коли догоряв Карфаген.
Залізо кували, як греки заходили в Трою.
Коли воювали об’єднання диких племен,
Ми вже існували, і вже існували собою.

Світанки стрічали і колосом житнім в жнива
Дороги стелили невтомно до рідного дому.
Це ми зберегли світом сказані давні слова,
І піснею їх пронесли крізь віки в невідоме.

Ви декого з нас прирівняли до власних Богів,
Коли від нудьги ті приходили в ваші покої.
Їх різьблений меч так потужно і чисто дзвенів,
Що ви називали це подвигом, а не війною.

Ми першими вигнали геть золотаву Орду,
Онуки Сварога, відважні Перунові діти,
І світ не молили приборкати нашу біду –
Самі зрозуміли, що з нею потрібно робити.

Ви нас наділяли десятками різних імен,
Та прізвиська ті не міняють веселої вдачі.
Бо небо звертається барвами наших знамен
І ворог не раз ще від нашої шаблі заплаче.

© Вітрова Доця

www.характерництво-спас.укр
Ругающие  гневно  встречный  ветер
Словами  грязными,  должны  все  время  помнить,
Что  сказанное  к  ним  опять  вернется.

54

Re: Тетяна Авдєєва (Вітрова Доця)

рекомендую спробувати http://www.prostir.ua/?grants=vseukraji … h-talantiv