26

Re: Ушу

Ип Ман - патриарх Вин Чунь, учитель Брюс Ли за неделю до смерти показывает элементы ушу, которое он решил запечатлеть для потомков.
http://m.youtube.com/watch?v=GYLuVOhObg … &gl=UA

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

27

Re: Ушу

Вот как описана очевидцами методика
подготовки боевого подразделения,
созданная на основе ВАПТТЛ: "Ши-фу
(наставники-командиры) заставляли
новобранцев читать наизусть тексты,
содержавшие в себе по 8-20
иероглифов, держа глаза закрытыми
(для восприятия мыслеобразов). Затем
новобранцы ложились на землю рядами
и через некоторое время вскакивали,
выкрикивая имя и фамилию героев
древних династий. После этого они
начинали выполнять бойцовские
движения, то приближаясь друг к другу,
то удаляясь. Некоторые из них держали
в руках бамбуковые шесты, пики или
алебарды, либо мечи и сабли. Затем,
рассеявшись по горным проходам и
ущельям, они буйствовали,
переворачивая все вверх дном… На
десятый день подготовки после начала
занятий они ложились на спину, потом с
закрытыми глазами подымались и
начинали прыгать и жестикулировать…
Когда комплекс заканчивался, они
подходили к командиру и обращались:
"Лао-шифу! Прошу разрешения
возвратиться". И они выходили из
транса (в котором пребывали десять
дней обучения, находясь в состоянии
психического воплощения в одном из
героев прошедших сражений,
возвращались к своему нормальному
состоянию). После этого они уже не
ложились на спину и не закрывали
глаза. Стоило им только повторить
заклинание один раз, они могли тотчас
выполнять приемы кулачного боя, тело
становилось гибким, а прыжки
высокими, обучение этим приемам
оказывалось более эффективным для
подростков " (Yi-he-tuan, 1955)

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

28

Re: Ушу

Пан Хвойда, посмотрите еще по ниндзюцу литературу, если сможете найти что нибудь.

Круг Спаса "Сколот"
http://sistema-spas-skolot.com/

29

Re: Ушу

Нажаль, про ніндзюцу я знаю лише по стрічках Сьо Косугі. Але я поцікавлюсь. Все-таки, воїни-тіні як-не-як. smile

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

30 Отредактировано Xvojda (06.05.2015 20:57)

Re: Ушу

Про мастера Сунь Лутана.

Лян Кэчуань, инструктор Син-и и
Багуа в Пекине, который обучался у
сына Чэн Тинхуа, рассказывает
историю о раннем периоде
пребывания Суня у Чэна. Лян
утверждает, что в первый год
обучения Суню разрешалось
практиковать только несколько
статических положений и хождение
по кругу. Но Сунь практиковал и
другие упражнения самостоятельно
за спиной учителя. Позади
Запретного Города была площадка,
где лежало несколько старых пушек.
Каждый день Сунь практиковался
в этом месте, нанося удары по
пушкам. Через несколько месяцев
Сунь мог ударить по пушке и
слегка сдвинуть ее с места, хотя
пушки весили несколько сотен
фунтов.

Когда Сунь пробыл с Чэном почти
год, из южной части Китая в Пекин
приехал знаменитый боец, чтобы
вызвать Чэна Тинхуа на поединок.
Чэн послал своих лучших учеников
принять вызов южанина, и все они
были побеждены. Чэн стал
волноваться, что может потерять
свою репутацию, и решил сам
встретиться с мастером. Он уже
собрался выйти к южанину, когда
Сунь задержал его и сказал: "Я
пойду сразиться с ним". Чэн
воскликнул: "Но все, что ты
практиковал, это хождение по кругу.
Как ты можешь думать, что побьешь
его, ведь он победил лучших моих
учеников". Сунь сказал: "Он
победил всех, если он победит и
меня, от этого ничего не изменится,
но если он победит вас, ваша
репутация будет потеряна".
Чэн встретился с южанином и
сказал: "У меня есть еще один
ученик, готовый принять вызов".
Сунь выступил вперед. Когда бой
начался, Сунь стал двигаться вокруг
противника, затем неожиданно
ударил его так, как он ударял по
пушкам за Запретным Городом.
Ладонь Суня оказалась настолько
тяжелой, что вышибла
противника через окно за
пределы здания. Чэн Тинхуа от
радости так хлопнул по скамье,
на которой сидел, что сломал ее
пополам
. Южанин склонился перед
Чэном и признал: "Юг проиграл
великому Чэн Тинхуа". Сунь делал
записи обо всем, что Чэн
рассказывал ему. Это стало основой
для написания его рукописи о Багуа
Чжан. После обучения у Чэна в
течение трех лет Сунь стал искусен
в рукопашных методах Багуа Чжан,
в методах владения мечом и копьем
по системе Багуа Чжан.

Из биографии Сунь Лутана по
свидетельству Сунь Цзянь Юнь.
Записано Дэном Миллером.
http://i68.fastpic.ru/big/2014/1002/9a/254d04294dea7241023a31243b94e19a.jpg

чтобы перевести в килограммы нужно умножить на 0.454. Тоесть пушка весила гдето от 181 кг. Можно себе представить кинетический
импульс удара человека,
исповедующего "мягкий" стиль ушу. smile smilewink

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

31

Re: Ушу

Японец сказал: «Я собираюсь
использовать твердую силу, чтобы
захватить вашу руку в замок и сломать
ее. Давайте посмотрим, сможете ли вы
использовать свою мягкую силу, чтобы
победить мою!» Сунь, который был
значительно меньше японца, без
раздумья согласился. Полагая, что Сунь
будет просто отступать и извиваться,
стараясь ускользнуть от его захватов,
японец добавил: «Я также желаю, чтобы
вы победили эту технику, не убегая от
моей атаки». Сунь сказал: «Я принимаю
это».
Сунь попросил наблюдателей вынести
все вещи из комнаты и очистить
пространство на полу. Он сказал: «Я
буду лежать здесь на полу, ваши
ученики могут держать мои ноги, а вы
можете попробовать применить вашу
технику. Я даже положу свою другую
руку себе за спину». Сунь лег на пол, а
японский мастер схватил его руку.
Переводчик просчитал: «Один, два,
три!» На счет «три» Сунь быстро
вытащил свободную руку из-за спи¬ ны
и нанес точечный удар в живот
противника. Этот удар привел к тому,
что японец потерял свой захват и Сунь
вскочил на ноги. Но противника было
не так-то легко сбить с ног, и он
последовал за Сунем. Сунь нанес
несколько ударов по другим точкам на
теле противника и швырнул его в
книжный шкаф. Шкаф рухнул на
противника сверху. Переводчик
закричал: «Вы травмировали его!» Сунь
ответил: «С ним будет все в порядке.
Скажите ему, когда он поднимется и
отдышится, что мы можем попробовать
еще раз». Противник, признав
поражение, отказался от другой
попытки.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

32

Re: Ушу

Смерть Сунь Лутана
По словам Сунь Цзяньюнь, ее отец,
используя Иц зин (Книгу Перемен)
предсказал точную дату своей смерти. В
год его смерти (1933) немецкий доктор
в госпитале западного типа осмотрел
Суня и сказал, что у него тело
сорокалетнего человека (Суню было 73
года). Вскоре после этого Сунь решил
поехать в Баодин, в котором он не был
17 лет. Когда он прибыл в Баодин, он
принял 18 новых учеников, сказав, что
это его последние студенты. После того
как он обучил их тому, что считал
необходимым, он вернулся в Пекин, где
объявил, что в течение месяца он
умрет. Незадолго до этого умер один из
близких друзей Суня, и его родные
подумали, что он просто находится под
впечатлением от случившегося, но
преодолеет это. В то время о родителях
заботилась Сунь Цзяньюнь. Первый и
третий сын уже умерли, а второй сын
жил в Шанхае. Сунь Лутан сказал Сунь
Цзяньюнь: «Мы должны вернуться в
Баодин. Я хочу, чтобы меня похоронили
там, а перевезти мое тело после моей
смерти будет слишком сложно». Когда
Сунь, его жена и дочь вернулись в
округ Ван, Сунь перестал есть. Он
сказал: «Я пришел в этот мир пустым и
уйду из него пустым». Он практически
ничего не делал, пребывая большую
часть дня в сидячей медитации, ничего
не ел, а только пил воду. Дочери он
сказал, чтобы она не скорбела о его
смерти. Он оставил ей инструкции о
том, что она должна сделать после того,
как он умрет. Он сказал, что умрет сидя,
они должны будут подождать полчаса,
после чего его тело можно будет
положить, и сын с дочерью могут
начать его оплакивать. В предсказанный
им день своей смерти он сидел на
стуле, погруженный в медитацию. Его
родные и друзья пытались говорить с
ним, но он не обращал внимания. Он не
захотел надеть верхнюю одежду, сказав,
что она ему не понадобится. Три раза
через какие-то промежутки времени он
открывал глаза и спрашивал, который
час. На третий раз он попрощался,
закрыл глаза и умер. Это было 16
декабря 1933 года

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

33

Re: Ушу

Мастер Сунь Лутан. Столб.
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/80/Sun_lutang.GIF/220px-Sun_lutang.GIF

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

34

Re: Ушу

К Ип Ману, Сунь Лутану добавим еще героя Китая, Вонг Фей Хуна. Вот если вас спросит кто, кого из мастеров ушу вы знаете, то назвав эти три имени вы создадите впечатление знатока.

Вон Фей Хун прославился своими
ударами ногами: удар «Хвостом тигра» и
удар «Ногой не оставляющей тени» (Mo
Ying Gerk). Технику «Нога не
оставляющая тени» Хун изучил благодаря
своему другу мастеру Сонг Тон Фай (Song
Ton Fai). Как говорят легенды, мастер
Сонг как-то остановился в гостинице и
вечером вышел во двор для тренировки.
Тренируясь, он услышал женскй смех и
увидел наблюдающую за ним женщину.
Он спросил, почему она смеется. На что
получил ответ: «Ты используешь руки, но
совсем забыл про ноги». Он не мог
поверить, что это ему сказала женщина.
Тогда он попросил продемонстрировать
ее свое мастерство. Они начали схватку.
Но как только он приближался на
расстояние достаточное для атаки, как
сразу же получал удар ногой, которой он
даже не замечал… Итогом поединка
стала женитьба мастера Сонга на этой
женщине – так он был восхищен ее
талантами. Впоследствии Сонг обучился
мастерству жены и научил этой технике
Вон Фей Хуна.
Есть еще интересная легенда, в которой
Вон еще раз продемонстрировал технику
«Нога не оставляющая тени». Как-то раз,
офицеры английских войск
размещавшихся в Кантоне придумали
развлечение. Они дали объявление, что
тот, кто победит бульдога (собаку одного
из офицеров) получит вознаграждение. В
результате англичане получили, на их
взгляд, «уморителное» зрелище «боя
собаки и китайца» — по-сути жуткого
зрелища кровавого избиения зверем
полуголодных, тщедушных людей,
готовых на все, чтобы заработать
несколько монет на жизнь…. Узнав о
таком издевательстве, Вон Фей Хун
пришел в ярость. Он пришел на
рыночную площадь где англичане
развлекались со своим бульдогом и
вызвался на поединок. Толпа вмиг
образовала круг в который зашел Вон и
бой начался – Вонг выставил вперед руку,
дразня зверя и спущенный с цепи пес,
загребая лапами гравий, кинулся на
смельчака, рассчитывая перекусить руку
пополам, одним отработанным уже
движением… Все произошло в доли
секунды — челюсти бульдога даже
успели сомкнуться после того как он
совершил прыжок в сторону руки: в
следующий миг после прыжка собака
отлетела в другую сторону круга со
сломанным позвоночником, упала к
ногам вопящих от восторга зрителей,
несколько раз конвульсивно дернулась и
издохла, испустив последний хриплый
рык. Англичане онемели от ярости, но
заплатили – кинули Вону несколько
монет и, растолкав зевак, покинули
рыночную площадь, направляясь в
сторону бара выпить по рюмочке шерри.
В тот вечер весь околоток гулял –
хлопали фейрверки, незнакомые люди
обнимались и поздравляли друг друга с
избавлением от «минотавра», но никто
не вспомнил, что обязаны всем этим они
были Вон Фей Хуну и его удару «не
оставлящему тень»…

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

35

Re: Ушу

Можно добавить, что в Ип Мане 2 стиль Хунгар, которым владей Фей Хун, демонстрировал мастер Хун, которого сыграл Саммо Хун. Насколько мне извесно в Украине этот стиль не присутствует вообще, впрочем как и тунбэй и многие другие. Хорошо хоть Винь Чунь есть.
  О Вонг Фей Хуне тоже есть фильмы.
http://m.youtube.com/watch?v=LS50eq3qs_ … =mv-google

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

36

Re: Ушу

К слову сказать, Джеки Чан никогда не занимался традиционным ушу. В Пекинской опере он обучался акробатике и театральному искусству. Поэтому у него хороший цзибеньгун, базовая работа. Он сам об этом пишет в своей автобиографии. Впрочем он занимался хапкидо. Но его ушу - это постановка. Джеки первокласный актер, но он не мастер ушу.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

Re: Ушу

в україні є тунбей і є майстер з китаю який  якісно може навчити

38

Re: Ушу

Му Юйчун? А хіба він викладає Тунбей?

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

39

Re: Ушу

Це
доброзичливий
низенький
усміхнений
чоловічок,
який може
побороти
в свої 64
навіть
накачаного
велетня.
Свого часу
він став кращим бійцем саньда Піднебесної,
згодом спробував себе як актор і
постановник батальних сцен у кіно. Побував
у монастирях Шаоліня, але вже понад 15
років живе й працює в Україні, і дружина в
нього також українка – Оксана. Багато хто
називає його Майстром. Адже Му Юйчунь
дійсно майстер на всі руки: володіє
численними техніками ушу, викладає звичаї
та традиції Китаю, небезуспішно практикує
мануальну терапію та голковколювання. І
вже вкотре Майстер Му відвідує Закарпаття.
І не лише тому, що в краї є прихильники
ушу, але як сам зазначає гість нашої редакції
– тому, що в Карпатах особлива атмосфера.
По-східному умиротворена.
Китай-мова — нема родів і відмінків!
Про східну філософію й зокрема Китай (як
місце, де збереглися найпотужніші та
найдавніші традиції) нині говорять багато.
Хтось вбачає у цьому світову експансію,
інші навпаки запевняють, що це
альтернатива незрозумілому стилю життя й
мислення прагматичної Європи. Але
реальність полягає в тому, що Схід і
тамтешні люди ставляться до всього
простіше. Мислять образніше й
обговорюють та цінують зовсім інші речі,
ніж ми собі уявляємо. Тому завжди дуже
цікаво спілкуватися з представниками
найчисленнішої країни в світі. А особливо з
такими людьми, які й несуть у собі давні
звичаї, яких поважають і на батьківщині, й
за місцем проживання – будь то Європа,
США чи Україна.
Коли йшов на зустріч з Му Юйчунем –
передбачав, що побачу замріяного мудреця,
котрий сипатиме істинами наліво й направо,
не говоритиме про приземлене й підготував
відповідні запитання. Але сталося так, що на
мене чекав добрий, відкритий і дуже
простий чоловічок, який … майже не знає
російської чи української. Причому навіть не
бере ніколи з собою перекладача з
китайської! І добре, що поряд виявився
представник української національної
федерації ушу Володимир Федорцов, котрий
заспокоїв: «Я з Майстром давно, і знаю
унікальну мову Му Юйчуня (неймовірна
суміш російської, української та
китайської!), тож чим зможу – допоможу.
Природно, першими питаннями були мовні».
«З гіркотою зізнаватися, – починає повільно
й нерозбірливо Майстер. – Але сама важка
для мене в Росія та Україна – мова. Зовсім
не така як Китай-мова! У нас нема роди –
«комар» – він чи вона – нам нецікаво! Мій-
моя-мені-мене – вважатися несуттєво Китай-
мова. Я просив учні: вчити мене ваша мова.
Вони кажуть – самі важко!»
Хто не розібрав, коротко перекажу:
найважчим для Майстра зокрема в Україні,
стала мова, яка надзвичайно відрізняється
від китайської, де немає родів та відмінків,
а є ієрогліфи, що позначають цілі слова та
їхні властивості й взаємини. Учні, котрих
прохав допомогти йому – лише
відмовлялися, мовляв, самим важко
зрозуміти суть і правила – а як пояснити – й
поготів не знають. Втім Майстер зазначає
також, що йому пощастило: він знає мову
ушу – універсальний засіб спілкування, яким
говорить безпосередньо до душі. Й люди
його розуміють.
Загалом розмова з Му Юйчунем нагадувала
діалог із із Майстром-Йодою – персонажем
«Зоряних війн», котрий невимушено
повідомляв високі істини, втім дуже дивною
мовою. Іншими словами, мій співрозмовник
намагався вдовольнити мою журналістську
цікавість, хоча через мовний бар’єр та
різницю в поняттях і психології зміг напевне
на відсотків 50 (певні питання хоч і розумів
повністю – але не міг знайти в них сенсу!).
Таким був шлях
Му Юйчунь каже, що в кожної людини
накреслена цікава доля. Лише треба
дивитися вперед, бути цілеспрямованим і не
поступатися власними принципами. Йому
випала доля жити й працювати в Україні. І
це його другий дім.
Народився Му в Пекіні, у кварталі, де
мешкала офіцерська військова знать часів
Імперії. Це легендарні місця, де
функціонували школи бойових мистецтв –
одні з найдавніших в країні. Ушу почав
займатися в 6 років, і до 35 років ставав
чемпіоном країни з боїв саньда, а також
кращим суддею Китаю. Далі були зйомки в
якості актора у кінофільмах, навіть згодом
постановка боїв. «Як тепер пам’ятати своя
перша роль: негідника грати, що вкрав
дівчину. Потім мене зрештою знайти і
побити. Але насправді головний герой
битися гірше…» Самі ж сцени знімалися … на
території монастирів Шаоліня. «Той Шаолінь,
що для всіх (відкритий) – комерція.
Справжні монахи сховалися далі». Знаково
також, що Му Юйчунь причетний до
виховання однієї з головних зірок
китайського (а згодом і голлівудського)
бойового кіно, Джета Лі (для любителів
бойовиків уже стали класикою «Храм
Шаоліня», «Одного разу в Китаї», «Денні –
ланцюговий пес», «Поцілунок дракона»,
«Мумія-3»). Юйчунь був одним із перших
тренерів (в одній із знаменитих шкіл Пекіна)
ще тоді малого Лі. І нині наш співрозмовник
запевняє, що зірка його пам’ятає, а
особистий наставник Лі – У-Бінь є його
другом.
У середині 80-х у Радянському Союзі почали
захоплюватися східними єдиноборствами.
Але не вистачало якісних тренерів.
«Закинули вудочки» в Китай. Майже всі
підібрані кандидати відмовилися їхати до
Москви. Му Юйчунь, котрий був на перших
місцях у списку достойників, погодився.
Каже, що було незвично, але якось відчув,
що це його шлях. «Приколи» почалися вже у
літаку. Добродушне лице невисокого
китайця стало закликом до дії якихось
аферистів. Добре, що поряд сидів порядний
чоловік і відігнав надоїдливих ділків. «Його
Юра звати. Це також доля. У мене багато
друзів Росія і Україна – Юра. Я тоді першому
Юрі казав – нічого не боюся, можу постояти
за себе. А він каже – вони тебе обдурять і
втечуть!».
Після розпаду Союзу було не до ушу. Тож
Майстер переїхав до України й влаштувався
в Китайський клуб. Учив охочих культурі й
традиціям своєї батьківщини, намагався
передати ті погляди та досвід, якими
володів сам. «Тут мене і знайшти друга
половинка – Оксана. Вона займатися в клубі,
вчитися про Китай. Кажуть, для вас китайці –
всі одне лице. Для нас десь так і біла раса.
Але Оксана особлива – душа особлива,
добра. Вона – сам, бачити, що я сам. Ми
зійтися і щасливі».
Ушу-терапія
Додаткове щастя й сенс життя Му знаходить
у роботі, яку називає не інакше як
покликання. Він навчає кількох внутрішніх
стилів ушу (більший акцент на філософію, в
той час як зовнішні – на фізичну й технічну,
спортивну складову). Крім того Юйчунь –
медик: вчився традиційній китайській
медицині у державному університеті, а також
у майстрів, які отримують і передають
знання з покоління в покоління. Тому для
нашого співрозмовника немає секретів у
мануальній терапії чи голковколюванні: він
вивчав це змалечку, а почав практикувати
уже в 16 років! Нині багато його пацієнтів в
Україні кажуть, що методика справді
допомагає. «Це частини цілого: ушу-спорт,
ушу-філософія, ушу-лікування, масаж,
навіть чайна церемонія», – каже Майстер.
Внутрішніми стилями ушу, додає Му, можна
лікуватися не гірше, ніж пігулками: і нерви, і
хвороби, і навіть вроки! Адже мир у душі й
гармонія тіла настроюють на позитивний
лад.
Пробую дізнатися, чим особливе життя в
Україні, чим різняться ментальності. Але
Майстер лише хитає головою: «Багато чим.
Як таке пояснити одне слово?». Не здаюсь і
намагаюся перейти на конкретику. «Всі ми
люди. Різні. Україна люди більше все зразу
хотіти. Я показувати, що треба час. Буде
терпіння – буде щастя». Також спершу Му
Юйчуня дивували наші особливості
відносин вчитель-учень, адже на Сході
справжній вчитель більше замкнений у собі:
до нього просяться в учні, довіряють,
виконують те, що вимагається, і там
вважається благом просто бути поряд з
наставником, копіювати його рухи. У нас же
«клієнт завжди правий». Якось Майстра
запросили викладати в одному з
наймодніших оздоровчих центрів столиці.
Му Юйчунь одразу поставив дружин «нових
українців» в позу «дерева» (така собі
кармічна постановка – ноги трохи зігнені в
колінах, руки витягнуті й також злегка
зігнені) та змусив їх стояти годинами…
Виховував смирення й терпіння. Вони не
зрозуміли. Центр швидко попрощався з
Майстром. «Я не мати бізнес-жилка, –
зізнається Му. – Мені казали: «Займися
торгівля, відкрий гурток для багатих». Не
моє».
Майстра трохи засмучує, що світ
комерціалізується у всіх галузях. Один час
Му дуже скучав за рідним Китаєм (дружина
стверджує, що навіть плакав), але коли
приїхав у рідні місця в Пекіні – застав зов
сім іншу картину: на місці парків – плаза та
неонові вивіски, замість старих будівель –
скляні хмарочоси. «Це вже не мій Бейджінг,
не той, який я знав і любив», – резюмує Му
Юйчунь.
Борщ компенсує незручності
Може
й
тому
Майстер
каже,
що
Україна

його
другий
дім, де йому судилося жити й працювати до
самого кінця, тут він зустрів другу
половинку і знайшов щастя та мир. Саме
цим двом речам він і вчить своїх адептів.
Простій людині навіть важко перелічити всі
бойові стилі й дисципліни, якими володіє
Майстер: шаолінь, багуа, сін’ї, тайцзи, дачен
і багато іншого. Всі ці науки поєднує одне:
тут перемагає не той, у кого більше
розвинені м’язи або найспритніші рухи,
перемога дістається тому, хто усвідомив
внутрішню суть гімнастики, зрозумів її
душу, а отже, уже розібрався і в своїй душі.
Втім не зважаючи на всі ці високі матерії,
Майстер – така ж людина як і кожен простий
українець і з задоволенням спілкується на
приземлені теми. Каже, що відмінність в їжі
тут і в Китаї для нього була також разюча –
зовсім інші пріоритети, продукти, суть
приготування і способи. Втім борщ – перша
страва, яка начебто примирила Му з нашою
кухнею – сподобалася: «Борщ – чудово. А
ще подобатися – булочки з макова начинка.
У нас мак не їсти й не рости зовсім – якщо є
– одразу тюрма!». Також він порівнює побут
Піднебесної та України і каже, що у нас
краще ставляться до людини, більше
слідкують за гігієною. Також була фраза про
те, що чоловіки в Китаї більше мусять
слухатися жінок, хоча, за словами Майстра,
загалом «чоловіче рабство у всіх країнах
однакове!»
Серце має бути гарячим!
Навіть без додаткових запитань Майстер із
запалом розповів про свої враження від
Закарпаття. Виявляється, у нього на
батьківщині велика рідкість – походи з
наметами, кемпінг. Тому мандрівки до
Карпат, а також літній табір-тренінг з ушу
запам’ятався майстру Му на все життя. За ті
кілька разів, що Юйчунь приїжджав до нас,
встиг ознайомитися і з Ужгородом: «Старе
місто. Гарне. Є історія. І люди привітні».
Спробували ми подискутувати і на теми
патріотизму та любові до Батьківщини, а
також концептуального місця України (я
запитував чи ближче ми до Європи, чи все
ж до Азії). Майстер слушно зауважив: «Ви не
ближче ні до чого. Ви на своєму місці. А
любити Батьківщина – це мати гаряче серце
та гордість за свою країну. Не за державу. У
нас також люди до держави не з гарячим
серцем».
  Му, який прожив 2 роки в монастирі
Шаолінь, з жалем зазначає, що нині дуже
важко знайти майстрів – носіїв давніх
традицій: у Китаї, як і скрізь у світі, панує
доба комерції і безліч псевдомайстрів, яких
цікавлять лише гроші, не мають навіть
уявлення про справжню традицію. Та й сам
Шаолінь перетворився на комерційний
центр, Справжні монахи живуть в іншому
місті – подалі від суєти і туристів.
В Китаї у Майстра залишилося чотири сестри
і брат. «За Батьківщиною не тужите?» -
запитую.
«Чоловік давно тут , – розповідає дружина
Оксана. – Раніше сумував, навіть плакав. А
нещодавно був на Батьківщині, ходив
знайомими з дитинства місцями і навіть не
впізнавав їх. У парку, де він колись
займався ушу, тепер скляні новобудови і
офісні центри. Приїхав в Україну, каже:
«Мого Китаю більше немає».

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

40

Re: Ушу

Його навіть на будо-форумах хвалять.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

41

Re: Ушу

Гун фу лучше у того кто живой. Ип Ману возможно еще цигун помог бы, но он умер от рака. Самые корявые техники исходящие из сердца помогут выжить, а навороченные мастера будут кормить червей, - вывод прост: сотрутдничай с природой, так как она всегда при родах.

Ты! Я! Он! Она! Вместе... (Старые песни о ...) 

42

Re: Ушу

Каже, справжеіх монахів не залишилося в монастирі. Цікаво-какаво, куди ж вони поділися? В Карпати?

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

43

Re: Ушу

В 79 лет. Он курил.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

Re: Ушу

так Му Юйчунь . він навчає пяти внутрішніх стилів в тому чіслі і тунбей та тайцзи

45

Re: Ушу

Дуже дякую. Поцікавлюсь. Ну що можна додати, думаю всі здогадалися, що я відразу зрозумів кого Тарас має на увазі, пов'язане з тим, майстер Му в Україні такий один. Тому спішіть. Бо майстер вже старий. smile І ті хто Спасом займається, все одно йдіть. Викиньте лише упередження, наше-ненаше, захід-схід тощо. По-перше, у вас є свій досвід і своя голова на шиї, по-друге, все живе і розвивається лише в спілкуванні. Все що замикається, гине. Тому треба вміти налагоджувати культурні мости в світі. По-третє, дурня то все.
http://m.youtube.com/watch?v=wYfTqSNz7p … &gl=UA

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

46

Re: Ушу

До речі хто має Спасівську підготовку спробуйте постояти в Стовбі. Стовб якщо коротко це дуже проста річ. Прийдіть в спортзал, найдіть там якогось качка і запропонуйте йому стати витягнувши руки в сторони долонями вгору. І, скажіть, що простояти так треба, ну, хоч би 1 год. Не вистоїть. Чому? Що в нього руки слабі? Та ні - накачані. А є люди без всяких м'язів, які стоять годину, дві й ще й залізні речі кладуть на долоні.
  В чому ж секрет? В проходжені Сили в тілі. У качка м'чзи стиснуті, не розслаблені. Тому Сила не може вільно проходити по тілу. До речі, Дарен Шахлаві, грав боксера Твістера в Іп Мана 2, в цьому реці помер від серцевого нападу, атеросклероз. Те саме стосується живота. Живіт повинен бути як у дитини. Еластичний, розтягнутий. Саме це основа Залізної сорочки в цигун. Саме вільне проходження Сили довкола тіла амортизує удари. Хто займається Тайцзи, той знає що після тренування, тіло не відчкває ударів при обстукуванні тіла.
  Стовб - це практика поступового переходу в Тінь, в Ніщо. З того Ніщо Сунь Лутан генерував Силу яка рухала гармати. Тіло розслабляється, Сила починає рухатись і сама переносить свідомість на Зерна рода. На вищих рівнях майстерності, людина може стояти в Стовбі день і ніч при цьому не відчуваючи тіла. Тіло наче розчиняється. Людина стає Нічим. Те саме, що і в Характерництві. Різні методи, різні шляхи, мета одна.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

Re: Ушу

стовб добре рівняє хребет тай не тільки . а от на щот переходу в тінь не зрозумів.

48

Re: Ушу

Ип Ман мог курить и пить сколько угодно, но мастера сказали бы, что путь его не верный, так как Природа отказалась от него и от его ученика в расцвете сил, тот который Брюс.

Вот пример рабочей техники
https://www.youtube.com/watch?v=2YOAPE75_AA

Ты! Я! Он! Она! Вместе... (Старые песни о ...) 

49

Re: Ушу

Тінь - це Уцзи, Пустота, Ніщо.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

50

Re: Ушу

Xvojda пишет:

Тінь - це Уцзи, Пустота, Ніщо.

Посмотрите полную программу про Шаолиньсы, ссылку из которой дал ОЗОН. Там как раз про  это.

Не перевелись еще монахи на земле Китайской.

Круг Спаса "Сколот"
http://sistema-spas-skolot.com/