1 Отредактировано Xvojda (21.05.2018 09:58)

Тема: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

В Києві щомісяця проходять одноденні семінари зі Спасу. Цікаво? Пишіть мені в ПП
https://mobile.facebook.com/profile.php … amp;refid=

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

2

Re: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

В неділю буде семінар

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

3

Re: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

Семінар за згодою учасників переноситься на наступну неділю. 10 червня.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

4

Re: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

В цю неділю заняття зі Спасу в Києві

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

5 Отредактировано Xvojda (10.06.2018 08:48)

Re: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

Сегодня будет коновяз (силовое задержание) с ножами и без. Метелиця. Ну и кошку и аркан побросаем.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

6

Re: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

15 липня. Спас.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

7

Re: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

19 серпня. Спас.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

8

Re: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

Минулого разу знайомились з чумацькими таємницями сили та міцності. Вудочка. Вулик. Вила. Ніж. Спис. Конов'яз. Хода лісовими шляхами. Багаття з товариством.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

9

Re: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

Приходьте до нас на Спас. Ми вас поб'ємо дрючками, поріжемо ножами, насадимо на вила, пожбурляємо у вас спис і перерахуємо ребра. І це все всього за 500 грн.
П.С. Поряд є капличка і копанка. Можна омитися і помолитися.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.

10

Re: Спас в трад. Л.П.Безклубого в Києві

Звичай
Ми не трейнуємся як це принято в бойових мистецтвах та спортивних одноборствах. Чому? Ми з регулярною періодичністю збираємося в лісі і проводимо там весь день. Там ми й награєм Спас. Це відгомін давньої культури. В Китаї, приміром, селянин не міг себе захистити. Що, в умовах відсутності поліцейських функцій в імперії, сприяло розвою численних банд та розбойства. Селянин не мав чим заплатити майстру і не мав час на тренування, бо весь час був зайнятий в полі. Тому ушу могли займатися лише заможні городяни. Тому селяни часто обирали окремих дітей з усього села і спільним коштом віддавали його на експрес-науку майстру бойових мистецтв. Потім вони так сяк могли навчити інших. Був ще імператорський екзамен на службу в гвардію Імператора. Якщо здати іспити, то можна піти в люди і потім лобіювати при дворі інтереси свого села. Так і крутились. Але часто простий народ був беззахисний від свавілля тієї ж воїнської верстви, яка за бійку на ярмарку, спокійно могла порубати на ніц 50 чоловік, що стояли поряд.
У нас в Україні все було інакше. Село було як суверенна держава з вламними кордонами. Кожна хата як неприступна фортеця з озброєними людьми. Агов, ану піди пройди по вулиці! Люди жили звичайним життям. Культ праці та шанобливе ставлення до землі (в сенсі життєвого простору) - характерні ознаки українців. Українці теж були не особливо заможними. Однак у відповідні дні, чоловіче населення збиралося у відокремленому місці (січ), де опановувало військову науку. Потім знову поверталося до звичайного життя. І виникало так, що ніхто нічим не займався спеціально і в свідомості це не займало ніякого місця. Але у потрібний момент народ (і людина) міг змобілізуватися в лиху годину. Не важливо чи війна, чи пожежа, людина могла миттєво прийти до тями і зреагувати на ситуацію. Це і є Спас, тінню якого є Звичай. Але коріння його в побутовій культурі і щоденній праці: як вірно пофарбувати паркан, як забити цвях чи косити леваду - за всим цим стоїть Звичай - те як і чим ти живеш. В цьому є щось від давнього шаманізму. Якогось особливо глибокого занурення в природу та її таємниці. Знання того як вірно виконати роботу доводило людину до вирою внутрішніх сил (Тінь). Правильна позиція тіла і робочий рух розфіксовував тіло і виключав м'язи. Тіло, мовби зникало і на арену виходив хтось інший. Людина наче переверталася в когось іншого, набуваючи зовсім іншої вдачі. І могла працювати (чи воювати) і день і ніч скільки завгодно (поки робота не буде виконана). І все це в одному характері, стані. Стан цей зникав, але поступово ставав нарідним каменем ментальності люду Подніпров'я.
І все це не спеціально, поза тим, між іншим, поза роботою, війною чи проблемою. Спас приходить в лиху годину. Звичай панує завжди. Як тінь від груші біля хати в липневий день.

Побачити означає повірити, але існує й більш давній вислів - повірити означає побачити © Характерники, Січ.